У Києві відтворили сцену вбивства Симона Петлюри. ФОТО

Команда історичного детективу "Таємниці великих українців", який знімають на "1+1", відтворила сцену загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри у 1926 році в Парижі

Симон Петлюра стане одним із героїв історичного серіалу про відомих та величних постатей, які жили в різні епохи ‒ з ХІ по ХІХ століття та в різних країнах і чиє ю Батьківщиною була Україна, повідомили "Історичній правді" у прес-службі каналу "1+1".

Автором ідеї та продюсером документального проекту став Акім Галімов, відомий за циклом "Україна. Повернення своєї історії".

 
Акім Галімов
прес-служба "1+1"

Команда проекту організувала власне розслідування, аби дізнатись, чи виправдано протягом десятиліть Петлюру називали винуватцем кривавих єврейських погромів в Україні. У пошуках правди команда відвідає Париж, Краків, Київ, Одесу, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та врешті розкриє подробиці спецоперації таємної організації, яка спланувала вбивство Симона Петлюри.

Працюючи над "справою" політичного діяча, команда історичного детективу "повернулась" у 25 травня 1926 року  ̶  день смерті Симона Петлюри. На основі результатів розслідування, дії вбивці, правоохоронців та момент загибелі Петлюри були відтворені посекундно та стануть частиною проекту. Роль Парижа під час відтворення моменту вбивства "виконав" столичний Поділ. 

 
Убивця Петлюри тримає його фото, щоб упізнати
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Архітектурне розмаїття й довершеність Києва дозволяють будь-кому уявити себе мешканцем найбільш мальовничих міст світу. А для нас, команди документального проекту, Поділ став Парижем ХХ століття. Ми ретельно вивчили будівлю ресторану, біля якої було вбито Симона Петлюру, та відшукали в Києві місце, що дало змогу передати дух Франції та  хронологію події.  Знімали з 6-ї ранку, спостерігаючи, як прокидається столиця", ‒ розповіла режисер-постановник Дарія Саричева.

 
Сцена загибелі Головного Отамана на Рю Расін у Парижі
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

Як повідомляють автори, особливістю нового проекту є максимальна наочність. Глядачам покажуть таємні архіви, історичні артефакти, документи, про які роками воліли мовчати, та інші "речові докази" життя, діянь та причин смерті відомих українців.

"Найголовніша цінність наших розслідувань у тому, що всі висновки будуть зроблені на основі реальних речей та артефактів, а не міфів. Для цього групі проекту довелося виконати колосальну роботу й організувати доступ до унікальних місць, які зберігають частинки нашої історії.  У справі Симона Петлюри ми працювали в архіві префектури паризької поліції, де зберігаються протоколи слідчих, що розслідували злочин. Ці документи не були відомі загалу, але вони містять просто сенсаційну інформацію про вбивство Петлюри. В національному архіві Франції ми розшукали унікальні відомості про Анну Київську, в сховищах Туреччини - особистий одяг Роксолани. Глядачі вперше зможуть зрозуміти, який вигляд вона мала насправді. Цей проект змінить уяву про героїв нашої історії", ‒ розповів Акім Галімов.

 
З револьвером персонаж Соломона Шварцбарта, який застрелив Симона Петлюру
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Таємниці великих українців" ‒ це 8-серійний документально-історичний детектив про героїв України різних епох, зокрема Роксолану, Анну Київську, Симона Петлюру, Івана Мазепу.

Просвітницький документально-історичний серіал увійшов до числа переможців конкурсу Міністерства культури з надання державної фінансової підтримки на виробництво і розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, за результатом якого на 90% профінансований Мінкультом.

Виробництвом продукту займається команда "1+1 Продакшн". 

 

 

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище