У Польщі вшанують українців, які врятували Варшаву від більшовиків

Українські та польські скаути запалять "Полум'я братерства" на могилах бійців УНР 14 серпня о 18:00. Акція проходитиме у кількох десятках міст, зокрема у Варшаві, Любліні, Кракові, Кельце та Перемишлі.

Захід ініціювали польські гарцери спільно з українськими пластунами. Він адресований усім полякам та українцям, які хочуть віддати честь українським героям у 99 річницю Варшавської битви, повідомляє Інститут національної пам'яті.

Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава
Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава

Молодь хоче наголосити, що в спільній історії двох народів є позитивні моменти, які повинні бути основою для спільного будівництва кращого майбутнього.

"Нам усім треба постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", - кажуть організатори акції.

ДОВІДКА. Варшавська битва розпочалась 13 серпня 1920-го. Польські війська завдали поразки Радянській Росії. Допомагали полякам війська УНР. Битва ще відома, як "Диво на Віслі".

12 жовтня 1920-го у Ризі – тепер у Латвії поляки та червоні підписали Ризький мирний договір, за яким припинили бойові дії в обмін на визнання поляками УСРР та остаточного приєднання до Польщі української Східної Галичини.

Симон Петлюра та війська УНР залишились сам на сам із більшовиками.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.