Археологи розкопали будинок іспанських конкістадорів

У Мехіко археологи виявили руїни будинку, побудованого в перші роки після завоювання іспанцями ацтекського міста-держави Теночтітлана.

Будинок стояв на місці будівлі 1870-х років, повідомляє Газета.UA із посиланням на сайт Національного інституту антропології та історії Мексики.

 
Будинок збудували на місці будинку ацтеків. 
Фото: INAH

На вулиці Хусто Сьєрра дослідники пробурили вертикальні отвори в землі на глибину 2,5 м і знайшли залишки доіспанської будівлі з базальтової плити.

В одній з свердловин виявили залишки будинку раннього періоду завоювання. Він був побудований з базальтових плит, блоків вулканічного андезиту і тезона, а також ацтекських матеріалів.

Вчені вважають, що цей будинок був зведений на місці зруйнованого будинку після взяття Теночтітлана 13 серпня 1521 року Ернаном Кортесом і його союзниками. Будинком міг користуватися і сам Кортес.

Подібні архітектурні знахідки є дуже рідкісними. Команда дослідників акуратно розширила свердловину і виявила сходи, з'єднані зі стіною шириною близько 1 м. Це міг бути боковий вхід в будинок.

"Цікаво те, що доіспанську підлогу в цій будівлі не використовували, вона була надбудована на 15-40 сантиметрів. Багато разів іспанці будували свої житла на місці колишніх будинків. Іноді вони повторно використовували ті ж матеріали або використовували стіни і підлоги як фундамент", - сказав археолог Рауль Баррера.

Відкриття підтверджує, що іспанці використовували індіанців в якості робочої сили. Прикладом цього є відкриті сходи, яка зводилася за місцевим будівельним технологіям, але вже під впливом архітектури епохи Відродження.

"Не дивлячись на те, що Теночтітлан упав, іспанці боялися повстання. Цю обережність видно в елементах будівництва, в тому числі товщині стін будинку, побудованого в перші роки після іспанського завоювання", - повідомив Баррера.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.