Під відомим полотном да Вінчі виявили ескізи іншої картини та відбитки рук

Під відомою картиною Леонардо да Вінчі «Мадонна в скелях» виявили кілька ескізів і відбитки рук.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Лондонську національну галерею.

 
Фото: Лондонська національна галерея

Робота була написана близько 1508 року. Як відомо, існують дві картини з назвою "Мадонна в скелях", які майже не відрізняються за композицією. Одна з них зберігається в Луврі, друга — у Лондонській національній галереї.

Для свого відкриття фахівці використовували техніку інфрачервоної рефлектографії. Під час дослідження вони виявили попередній малюнок Діви Марії. На їхню думку, Леонардо почав з однієї картини, а потім залишив зображення Богородиці для вже існуючої.

Крім того, учені виявили сліди рук. Кому вони належать, залишається невідомим. Однак, на думку фахівців, відбитки могли залишитися через спроби "розгладити" ґрунтувальний шар на полотні, щоб створити рівнішу поверхню для малювання. Імовірно, відбитки можуть належати самому да Вінчі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.