У Новій Зеландії знайшли рештки пінгвіна-монстра. Птах був розміром з людину

Залишки гігантського пінгвіна (Crossvallia waiparensis), який був розміром з людину, знайшли у Новій Зеландії. Після досліджень скам'янілих кісток птаха науковці дійшли висновку, що він був заввишки 1,6 метра і важив до 80 кг.

Про цю знахідку повідомили в новозеландському Кентерберійському музеї, передає The Бабель.

 
CANTERBURY MUSEUM

Палеонтолог Лей Лав знайшов кістки на ділянці викопних робіт у Північному Кентербері у 2018 році. Гігантський пінгвін жив в епоху палеоцену — 56—66 млн років тому.

Команда, що складається з кураторів музею Кентербері, доктора Пола Скофілда, доктора Ванеси де П'єтрі та доктора Джеральда Майра з природничого музею Сенкенберга у Франкфурті (Німеччина), проаналізувала кістки і дійшла висновку, що вони належать до раніше невідомого виду пінгвінів.

Вони також зазначили, що найближчим відомим родичем Crossvallia waiparensis є палеоценський тип Crossvallia unienwillia, який був ідентифікований зі скам'янілого скелета, знайденого в долині Хреста в Антарктиді у 2000 році.

Доктор Ванеса Де П'єтрі, Пол Скофілд та Джеральд Майр досліджують рештки Crossvallia waiparensis у Кентерберійському музеї
Доктор Ванеса Де П'єтрі, Пол Скофілд та Джеральд Майр досліджують рештки Crossvallia waiparensis у Кентерберійському музеї
CANTERBURY MUSEUM

"Коли види Crossvallia були живими, Нова Зеландія та Антарктида дуже відрізнялися від сьогоднішніх — обидві мали набагато тепліший клімат й Антарктида була вкрита лісом", — розповів доктор Пол Скофілд.

Доктор Ванеса де П'єтрі, кураторка природознавчого музею Кентербері, говорить, що відкриття другого гігантського пінгвіна з епохи палеоцену є додатковим свідченням того, що ранні пінгвіни були величезними.

Чому гігантські пінгвіни вимерли, наразі невідомо. Одна з теорій — конкуренція з іншими великими морськими ссавцями.

Нині найбільший вид пінгвінів — імператорські, становлять 120 сантиметрів заввишки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.