Американка знайшла на розкопках у Перу неушкоджену 1000-літню статуетку. ФОТО

Студентка американського Гарварда, яка брала участь в археологічних розкопках Моче в Сан-Хосе-де-Моро, Перу, виявила рідкісну неушкоджену статуетку.

Керолайн Кулідж копала в Перу в рамках річної програми з археології, коли побачила, як маленьке обличчя дивиться на неї крізь землю, пише "Новое время" з посиланням на The History Blog.

У результаті археологи виявили неушкоджену статуетку в первозданному стані, перший повний керамічний артефакт в цьому сезоні розкопок. Статуетка датується перехідним періодом між занепадом культури Моче і зростанням культур Ламбек, тобто близько 1000 років тому.

 
Harvard.edu

Відкриття Кулідж стало незвичайним ще і через відсутність інших об'єктів поблизу.

"Як правило, цей тип артефакту буває включений в поховання, але поруч з ним не було знайдено ніяких поховань", — сказала вона.

Археологи вважають, що статуетка символізує поширений в ті часи по всьому світу культ родючості.

Кулідж планує написати статтю про артефакт. За її словами, вона буде вивчати його склад і буде порівнювати його з аналогічними знахідками, виявленими в останні роки на цьому місці, щоб визначити "його культурну значимість і те, як він вписується в хронологію регіону".

Як повідомлялося, під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.