Американка знайшла на розкопках у Перу неушкоджену 1000-літню статуетку. ФОТО

Студентка американського Гарварда, яка брала участь в археологічних розкопках Моче в Сан-Хосе-де-Моро, Перу, виявила рідкісну неушкоджену статуетку.

Керолайн Кулідж копала в Перу в рамках річної програми з археології, коли побачила, як маленьке обличчя дивиться на неї крізь землю, пише "Новое время" з посиланням на The History Blog.

У результаті археологи виявили неушкоджену статуетку в первозданному стані, перший повний керамічний артефакт в цьому сезоні розкопок. Статуетка датується перехідним періодом між занепадом культури Моче і зростанням культур Ламбек, тобто близько 1000 років тому.

 
Harvard.edu

Відкриття Кулідж стало незвичайним ще і через відсутність інших об'єктів поблизу.

"Як правило, цей тип артефакту буває включений в поховання, але поруч з ним не було знайдено ніяких поховань", — сказала вона.

Археологи вважають, що статуетка символізує поширений в ті часи по всьому світу культ родючості.

Кулідж планує написати статтю про артефакт. За її словами, вона буде вивчати його склад і буде порівнювати його з аналогічними знахідками, виявленими в останні роки на цьому місці, щоб визначити "його культурну значимість і те, як він вписується в хронологію регіону".

Як повідомлялося, під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.