Американка знайшла на розкопках у Перу неушкоджену 1000-літню статуетку. ФОТО

Студентка американського Гарварда, яка брала участь в археологічних розкопках Моче в Сан-Хосе-де-Моро, Перу, виявила рідкісну неушкоджену статуетку.

Керолайн Кулідж копала в Перу в рамках річної програми з археології, коли побачила, як маленьке обличчя дивиться на неї крізь землю, пише "Новое время" з посиланням на The History Blog.

У результаті археологи виявили неушкоджену статуетку в первозданному стані, перший повний керамічний артефакт в цьому сезоні розкопок. Статуетка датується перехідним періодом між занепадом культури Моче і зростанням культур Ламбек, тобто близько 1000 років тому.

 
Harvard.edu

Відкриття Кулідж стало незвичайним ще і через відсутність інших об'єктів поблизу.

"Як правило, цей тип артефакту буває включений в поховання, але поруч з ним не було знайдено ніяких поховань", — сказала вона.

Археологи вважають, що статуетка символізує поширений в ті часи по всьому світу культ родючості.

Кулідж планує написати статтю про артефакт. За її словами, вона буде вивчати його склад і буде порівнювати його з аналогічними знахідками, виявленими в останні роки на цьому місці, щоб визначити "його культурну значимість і те, як він вписується в хронологію регіону".

Як повідомлялося, під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".