Що треба знати про незалежність України? Нагадайка від УІНП

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Про це нагадує Український інститут національної пам'яті в інформаційних матеріалах до Дня Незалежності України.

Український інститут національної пам'яті пропонує до уваги інформаційні матеріали до Дня незалежності України 24 серпня, де зібрано ключові повідомлення, подано історичну довідку про Державний Прапор й етапи українського державотворення та багато іншого. 
В УІНП нагадують, що постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.
 
В основу концепції державних заходів до Дня незалежності має бути закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України, розуміння того, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

З різних періодів історії наша країна успадкувала такі засадничі ознаки держави:

·        від Русі:

  • цивілізаційний вибір, який визначився з прийняттям християнства у 988 році;
  • тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
  • Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
  • гривню – назву грошової одиниці;
  • назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році;

·        від Галицько-Волинської держави:

  • синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
  • утвердження європейського вектора розвитку;

·        від Великого Князівства Литовського:

  • європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
  • Пересопницьке Євангеліє – видатну рукописну пам'ятку, на якій складають присягу президенти України;

·        від козацької доби:

  • республіканські традиції народовладдя;
  • військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
  • одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року;

·       від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):

  • демократичні засади державного будівництва;
  • перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
  • перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
  • державні символи: герб, гімн "Ще не вмерла Україна", прапор;
  • соборність – об'єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
  • Українську академію наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року;

       від Української Радянської Соціалістичної Республіки:

  • статус засновника Організації об'єднаних націй;
  • адміністративно-територіальний устрій.

Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, якому для розгортання потрібне поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів.

Повний текст інформаційних матерівлаів до Дня незалежності за посиланням.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.