Лукашенко не забороняв червоно-чорний прапор. Російські ЗМІ запустили фейк

Президент Білорусі підписав закон, який вводить кримінальну відповідальність за умисні дії щодо реабілітації нацизму. Деякі російські та українські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про нібито заборону символіки українських націоналістів цим законом.

23 липня президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко підписав закон "Про зміни до Кримінального кодексу Республіки Білорусь", повідомляє "Наша ніва" з посиланням на прес-службу президента РБ.

Низка українських мас-медіа подали в новинах інформацію, буцімто цей закон забороняє символіку ОУН і УПА (червоно-чорний прапор), герб полку Національної гвардії України "Азов" та інші нацистські символи.

Невідповідність цієї інформації першоджерелу помітили філологи Остап Українець і Катерина Дудка.

"Одні з найперших згадок цього закону: Комсомольська правда в Україні, російський сектор Пресінформу (де рубрика "Україна" є основною) та заборонена в Україні помийка "Русская весна". На них згадки з'явилися 23.07 в другій половині дня, майже відразу після публікації відповідного запису на офіційній сторінці президента Білорусі. Найперший запис - Пресінформ, русвесне і КП робили передруки звідти. Одне на одного вони не покликаються, хоча тексти ідентичні. Всі покликаються на сторінку Лукашенка. Українські ресурси, такі як 24 чи UATV, також покликаються саме на сторінку Лукашенка", - написав Українець у себе на "Фейсбуці"

Звірка з офіційними ресурсами президента РБ виявила, що окрім зниження меж термінів покарання за деякі злочини, пов'язані з обігом наркотиків, закон передбачає введення кримінальної відповідальності за умисні діяння щодо реабілітації нацизму, нарівні з розпалюванням расової або іншої соціальної ворожнечі.

Проте жодних згадок про український визвольний рух чи сучасний український націоналізм у тексті немає. Новину про це вигадали російські та проросійські ЗМІ, а інші видання підхопили, не перевіривши.

"Заборона символіки УПА ніби ненавмисно подається крізь призму нацистської символіки - мовляв, заборонили всю нацистську символіку ВКЛЮЧНО з символікою УПА, бо це те саме. Особливо в останньому пункті - просто береться і стверджується, що УПА - самоочевидні союзники нацистів", - прокоментував пропагандистський прийом філолог. 

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.