Лукашенко не забороняв червоно-чорний прапор. Російські ЗМІ запустили фейк

Президент Білорусі підписав закон, який вводить кримінальну відповідальність за умисні дії щодо реабілітації нацизму. Деякі російські та українські ЗМІ поширили неправдиву інформацію про нібито заборону символіки українських націоналістів цим законом.

23 липня президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко підписав закон "Про зміни до Кримінального кодексу Республіки Білорусь", повідомляє "Наша ніва" з посиланням на прес-службу президента РБ.

Низка українських мас-медіа подали в новинах інформацію, буцімто цей закон забороняє символіку ОУН і УПА (червоно-чорний прапор), герб полку Національної гвардії України "Азов" та інші нацистські символи.

Невідповідність цієї інформації першоджерелу помітили філологи Остап Українець і Катерина Дудка.

"Одні з найперших згадок цього закону: Комсомольська правда в Україні, російський сектор Пресінформу (де рубрика "Україна" є основною) та заборонена в Україні помийка "Русская весна". На них згадки з'явилися 23.07 в другій половині дня, майже відразу після публікації відповідного запису на офіційній сторінці президента Білорусі. Найперший запис - Пресінформ, русвесне і КП робили передруки звідти. Одне на одного вони не покликаються, хоча тексти ідентичні. Всі покликаються на сторінку Лукашенка. Українські ресурси, такі як 24 чи UATV, також покликаються саме на сторінку Лукашенка", - написав Українець у себе на "Фейсбуці"

Звірка з офіційними ресурсами президента РБ виявила, що окрім зниження меж термінів покарання за деякі злочини, пов'язані з обігом наркотиків, закон передбачає введення кримінальної відповідальності за умисні діяння щодо реабілітації нацизму, нарівні з розпалюванням расової або іншої соціальної ворожнечі.

Проте жодних згадок про український визвольний рух чи сучасний український націоналізм у тексті немає. Новину про це вигадали російські та проросійські ЗМІ, а інші видання підхопили, не перевіривши.

"Заборона символіки УПА ніби ненавмисно подається крізь призму нацистської символіки - мовляв, заборонили всю нацистську символіку ВКЛЮЧНО з символікою УПА, бо це те саме. Особливо в останньому пункті - просто береться і стверджується, що УПА - самоочевидні союзники нацистів", - прокоментував пропагандистський прийом філолог. 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.