Камінь УПА в Харкові розмалювали в кольори польського прапора. ФОТО

Пам’ятний знак, встановлений на честь Української повстанської армії в Молодіжному парку Харкова вчергове пошкодили невідомі.

Поліція розшукує невідомих, які в середу вдень облили червоною і білою фарбою пам'ятний знак.

Як повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ комунікацій ГУ Нацполіції в Харківській області, інформація про подію надійшла до поліції о 14:25 середи.

 

"Інформацію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень. Наразі працівники поліції вживають заходів для встановлення осіб правопорушників та їх місцезнаходження", - йдеться в повідомленні.

Пам'ятний знак УПА в Харкові встановила в Молодіжному парку Харківська облорганізація Народного Руху України в 1992 році з дозволу Харківської міськради. Спроби знести його або зруйнувати відбувалися неодноразово, незважаючи на те, що пам'ятник розташований за 100 метрів від Київського райвідділу міліції.

Останню атаку вандалів камінь пережив у червні 2019 року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.