Камінь УПА в Харкові розмалювали в кольори польського прапора. ФОТО

Пам’ятний знак, встановлений на честь Української повстанської армії в Молодіжному парку Харкова вчергове пошкодили невідомі.

Поліція розшукує невідомих, які в середу вдень облили червоною і білою фарбою пам'ятний знак.

Як повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ комунікацій ГУ Нацполіції в Харківській області, інформація про подію надійшла до поліції о 14:25 середи.

 

"Інформацію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень. Наразі працівники поліції вживають заходів для встановлення осіб правопорушників та їх місцезнаходження", - йдеться в повідомленні.

Пам'ятний знак УПА в Харкові встановила в Молодіжному парку Харківська облорганізація Народного Руху України в 1992 році з дозволу Харківської міськради. Спроби знести його або зруйнувати відбувалися неодноразово, незважаючи на те, що пам'ятник розташований за 100 метрів від Київського райвідділу міліції.

Останню атаку вандалів камінь пережив у червні 2019 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.