Мазепа, Петлюра та Бандера у "Фейсбуці". Виставка на Хрещатику показала їхні уявні профілі. ФОТО

Напередодні Дня незалежності на Хрещатику відкрили виставку "Фактор свободи" про трьох українців, чиїми іменами називали цілі покоління українських самостійників, – Мазепу, Петлюру та Бандеру.

"Фактор свободи" – такою була роль Мазепи, Петлюри та Бандери в українській історії. Таку назву отримала і виставка, яку відкрили 23 серпня Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

На 2019 рік припали три ювілеї – Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів.

 

"Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське", – закцентував Голова Українського інституту національної пам'яті, співавтор виставки Володимир В'ятрович.

 

Ця виставка, додав посадовець, показує як людський, так і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, які були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

 

На відкритті також був присутній міністр інфраструктури України, двоюрідний брат оперного співака Василя Сліпака Володимир Омелян. До слова, Василю Сліпаку присвячений окремий стенд виставки "Фактор свободи".

"Василь би дуже пишався бути в одному ряді з Мазепою, Петлюрою і Бандерою, бути четвертим серед них", – сказав про брата Володимир Омелян.

 

"Бути українцем – це небезпечно, інколи смертельно. Якщо ти хочеш очолити українську націю у боротьбі за її волю, ти відразу отримуєш чорну мітку від усіх сусідів, бо ти не маєш права боротися за Україну, бо Україна має належати комусь, а не українцям", – підсумував свою промову пан міністр.

Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у фейсбук Мазепи, Петлюри, Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили, показати світло та тіні їхніх ключових рішень.

 
 

У виставці йдеться про "виклики" – Україну напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів.

 

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Виставка доступна для огляду 24/7 на Хрещатику.

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз