Мазепа, Петлюра та Бандера у "Фейсбуці". Виставка на Хрещатику показала їхні уявні профілі. ФОТО

Напередодні Дня незалежності на Хрещатику відкрили виставку "Фактор свободи" про трьох українців, чиїми іменами називали цілі покоління українських самостійників, – Мазепу, Петлюру та Бандеру.

"Фактор свободи" – такою була роль Мазепи, Петлюри та Бандери в українській історії. Таку назву отримала і виставка, яку відкрили 23 серпня Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

На 2019 рік припали три ювілеї – Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів.

 

"Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське", – закцентував Голова Українського інституту національної пам'яті, співавтор виставки Володимир В'ятрович.

 

Ця виставка, додав посадовець, показує як людський, так і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, які були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

 

На відкритті також був присутній міністр інфраструктури України, двоюрідний брат оперного співака Василя Сліпака Володимир Омелян. До слова, Василю Сліпаку присвячений окремий стенд виставки "Фактор свободи".

"Василь би дуже пишався бути в одному ряді з Мазепою, Петлюрою і Бандерою, бути четвертим серед них", – сказав про брата Володимир Омелян.

 

"Бути українцем – це небезпечно, інколи смертельно. Якщо ти хочеш очолити українську націю у боротьбі за її волю, ти відразу отримуєш чорну мітку від усіх сусідів, бо ти не маєш права боротися за Україну, бо Україна має належати комусь, а не українцям", – підсумував свою промову пан міністр.

Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у фейсбук Мазепи, Петлюри, Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили, показати світло та тіні їхніх ключових рішень.

 
 

У виставці йдеться про "виклики" – Україну напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів.

 

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Виставка доступна для огляду 24/7 на Хрещатику.

Маргарита Довгань: «Цивілізація давно б уже щезла, якби не було освічених, сильних і чесних людей»

Справжня дружба – це великий дарунок долі, вища благодать, що дається людям. Така дружба виявляє невидимий, але глибинний сутнісний зв'язок. Свого часу саме така дружба об’єднала дві сім’ї Довганів і Стусів. Ця дружба була особливо цінною в часи тоталітарного режиму, коли постійно потрібно було відстоювати право на свободу бути собою.

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

На Хмельниччині будують меморіал на братській могилі вояків Армії УНР

У селі Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області будують меморіал на братській могилі 26-ти вояків Армії УНР. Як і чому 6-та Запасова бригада Армії УНР понесла страшні втрати в боях за село, йдеться у запропонованій статті.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР спробував радикально і назавжди вирішити проблему палива для транспорту: "Раднаргоспу України запропонувати знайти горючий матеріал, який може замінити бензин, бензол і т. ін."