Мазепа, Петлюра та Бандера у "Фейсбуці". Виставка на Хрещатику показала їхні уявні профілі. ФОТО

Напередодні Дня незалежності на Хрещатику відкрили виставку "Фактор свободи" про трьох українців, чиїми іменами називали цілі покоління українських самостійників, – Мазепу, Петлюру та Бандеру.

"Фактор свободи" – такою була роль Мазепи, Петлюри та Бандери в українській історії. Таку назву отримала і виставка, яку відкрили 23 серпня Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

На 2019 рік припали три ювілеї – Івана Мазепи, Симона Петлюри та Степана Бандери.

 

Біографії цих постатей різні, але їх єднає ідея свободи, яку вони прагнули здобути для свого народу. Проте на шляху до її реалізації стояв ворог – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом для свого народу і тавром для його ворогів.

 

"Цілі покоління їхніх послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно, перші вкладали в них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать. Свободолюбність, завзятість, незламність в українцях досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське", – закцентував Голова Українського інституту національної пам'яті, співавтор виставки Володимир В'ятрович.

 

Ця виставка, додав посадовець, показує як людський, так і символічний вимір цих людей. У ній ідеться не тільки про Мазепу, Петлюру, Бандеру як про звичайних людей, які були здатні на надзвичайні вчинки, а й про ціле середовище, яке було сформоване довкола них, їхніх послідовників, яких називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями.

 

На відкритті також був присутній міністр інфраструктури України, двоюрідний брат оперного співака Василя Сліпака Володимир Омелян. До слова, Василю Сліпаку присвячений окремий стенд виставки "Фактор свободи".

"Василь би дуже пишався бути в одному ряді з Мазепою, Петлюрою і Бандерою, бути четвертим серед них", – сказав про брата Володимир Омелян.

 

"Бути українцем – це небезпечно, інколи смертельно. Якщо ти хочеш очолити українську націю у боротьбі за її волю, ти відразу отримуєш чорну мітку від усіх сусідів, бо ти не маєш права боротися за Україну, бо Україна має належати комусь, а не українцям", – підсумував свою промову пан міністр.

Автори виставки спробували уявити, який вигляд могли би мати профілі у фейсбук Мазепи, Петлюри, Бандери, які місця показала би їхня гугл-мапа, кого б вони зафрендили, показати світло та тіні їхніх ключових рішень.

 
 

У виставці йдеться про "виклики" – Україну напередодні боротьби Мазепи, Петлюри і Бандери, про їхні відповіді і команди, які разом відстоювали нашу свободу. Про те, як сучасна армія вшановує традиції минулих подвигів.

 

Автори виставки: Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович, Олеся Ісаюк, Богдан Короленко, Максим Майоров, Віталій Огієнко, Ярослав Файзулін, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Наталія Іванченко, Петро Клим, Володимир Поліщук, Оксана Полтавець, Назар Ясиневич.

Виставка доступна для огляду 24/7 на Хрещатику.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.