У Львові відкрили першу частину меморіалу Небесної сотні. ФОТО. ВІДЕО

У День держпрапора у Львові на вулиці Кривоноса-Замковій відкрили першу частину Меморіалу пам’яті героїв Небесної сотні.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

 

"Станом на зараз побудована меморіальна стела, яку покрито кортеном. Побудовано три оглядові майданчики, встановлено таблички з портретами героїв Небесної Сотні, які гравіровані на нержавіючій сталі.

Портерів героїв 107... Кожен портрет погоджений з родинами загиблих Героїв.Також проведено водовідведення та освітлення" - йдеться у повідомленні.

Необхідно ще провести озеленення. Висадку дерев планують у листопаді цього року.

 

Друга частина Меморіалу — це міст через вулицю Кривоноса в бік парку Губернаторські вали. Цей проект реалізовуватиметься за інвестиційні кошти.

Буде оголошено інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, в рамках якого і відбуватиметься будівництво пішохідного моста пам'яті героїв Небесної Сотні. Проект будівництва моста зараз на експертизі.

 

Повідомляється, що меморіал складається з двох частин: площі зі стелою на верхній терасі та пішохідного моста між пагорбами вздовж вулиці Кривоноса.

Міст виводитиме на терасу з боку вулиці Замкової, де облаштовано площу і стелу, присвячену Героям Небесної Сотні.

 

Основний матеріал проекту — кортен, який з часом змінює свою фактуру. Меморіал наповнено злаковими рослинами, які нагадують колоски пшениці.

На мості запропонували встановити накриття, вироблене зі спеціальної сталі. На даху цього накриття будуть вирізані імена героїв Небесної сотні.

 

Також будуть розташовані 5 плит, що символізують 5 днів, у які загинуло найбільша кількість людей під час Революції Гідності, а також є символом барикад та щитів, що були невід'ємною складовою тих подій.

Площа ділянки будівництва — 0,9140 га. Площа озеленення — 6980 кв.м. Меморіальна площа — 550 кв.м.

 

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.