У Києві відкриють памʼятник Ігорю Сікорському. ВІДЕО

У Києві почався процес встановлення пам'ятника авіаконструктору українського походження Ігорю Сікорському.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на прес-службу Київської міської державної адміністрації.

Макет пам'ятника
Макет пам'ятника
Фото: https://www.the-village.com.ua

"За кілька днів ми відкриємо в столиці пам'ятник одному з найвидатніших киян — всесвітньо відомому авіаконструктору Ігорю Сікорському. Пам'ятник, виготовлений за підтримки меценатів, вже встановлюють біля аеропорту, що тепер носить ім'я Сікорського (колишній аеропорт "Жуляни")", — зазначив мер Києва Віталій Кличко.

Автором пам'ятника є архітектор Володимир Журавель, який раніше займався створенням композиції "Діти запускають кораблики", яка встановлена на Поштовій площі.

Сама скульптура виготовлена з бронзи і покрита темно-зеленою патиною. Стоятиме фігура авіаконструктора на гранітній півсфері. Загальна висота пам'ятника становитиме 7,2 м.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.