Під Житомиром вандали облили червоною фарбою пам’ятник захисникам України. ФОТО

У селищі Озерне під Житомиром невідомі облили червоною фарбою пам’ятник захисникам України, який там напередодні відкрили.

Про це повідомила кореспонденту Укрінформу начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції у Житомирській області Алла Ващенко.

 

"Вранці 24 серпня до поліції надійшло повідомлення про те, що в ніч із 23 на 24 серпня невідомі пошкодили пам'ятник героям-захисникам України в смт Озерне шляхом розлиття фарби. На місце події виїжджали співробітники поліції", - зауважила Ващенко.

За її словами, за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за статтею 194 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна).

Фото з пошкодженим пам'ятником раніше опублікувала на своїй сторінці у Facebook начальник управління культури та туризму Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва.

"Вчора свяченою водою, сьогодні червоною фарбою, ставлення окремих "патріотів" до військових у військовому містечку Озерне. Боротьба триває", - написала Парфентієва.

Меморіал загиблим учасникам АТО/ООС "Героям – захисникам України" відкрили поблизу гімназії в Озерному 23 серпня.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.