АНОНС: Вечір спогадів "Іловайськ. 5 років потому"

У Києві відбудеться вечір спогадів про Іловайськ від волонтерів і військових.

ро це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Слово Іловайськ у масовий ужиток українців увійшло, коли набуло сумного значення. Це місце найбільших живих втрат України в сучасній війні. До Іловайської трагедії Збройні сили звільняли місто за містом, а після – ось уже п'ять років їхні дії зосереджені на утриманні територій.

Наступ української армії спинило вторгнення частин і техніки Російської Федерації. День незалежності 2014 року Україна зустріла звісткою про масштабне оточення своїх військових підрозділів.

В такому становищі командування поклалося на домовленість із ворожою стороною про те, що всі наші військовослужбовці покинуть місце дислокації. Попри те, колони українців, що рухалися "зелений коридором", нещадно розстріляні.

Число полонених, поранених і вбитих, не рахуючи цивільне неселення, перевищило тисячу осіб. Окремою графою містяться військові, досі зниклі безвісти.

Спогадами ділитимуться:

Влад Сорд – учасник ілловайських подій, поет, співзасновник видавництва "Дім химер";

Анна Гвоздяр – волонтерка в київському шпиталі з початку війни;

Денис Антіпов – учасник бойових дій, філолог, науковець, громадський діяч;

Яна Зінкевич – засновниця батальйону "Госпітальєри", волонтерка, новообрана депутатка Верховної ради.

Модеруватиме Сергій Позивайло.

Час: 28 серпня, середа, 18:30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану , майдан Незалежності, 2, другий поверх Будинку профспілок.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.