Серпи часів Геродота знайдені у Дубні на Рівненщині. ФОТО

На острові Дубовець у межах Дубна Рівненської області археологи знайшли крем’яні жниварські знаряддя праці. Серпи лежали поряд один із одним на однаковій глибині.

"Знахідкам більш ніж два з половиною тисячоліття – це часи Геродота", – повідомив кореспондентові Радіо Свобода один з ініціаторів експедиції, керівник Міжрегіональної громадської організації "Дубенський археологічний осередок" Андрій Бардецький. Науковці припускають, що ними користувалися скіфи-орачі, сліди яких періодично знаходять на території південної Волині.

Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти
Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти

Це не найдавніші артефакти з експедиції на території пізньосередньовічного Свято-Воскресенського монастиря. Дещо раніше у давнішому горизонті на території розкопок були віднайдені сокири з опоки – знаряддя первісних мисливців.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети; віднайдені дев'ять поховань. Зараз тривають пошуки фундаменту монастирського храму.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети
Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети

Започаткувати експедицію "змусили" скарбошукачі та місцеве звірогосподарство, яке влаштувало на острові смітник. Археологи Андрій Бардецький та керівник відділу історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний створили проект, який минулоріч підтримала Британська рада в Україні, а нинішнього року – міська рада Дубна.

До розкопок долучилися практиканти з Національного університету "Острозька академія" та місцеві волонтери.

Довідково. Жіночий монастир, заснований у 1592 році князем Василем Костянтином Острозьким, рівно за 240 років був скасований указом російського імператора (на той час він був уніатським). Картографи оминули це місце, тож пошуковці розпочали роботу "всліпу", однак натрапили саме на територію монастиря.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.