Серпи часів Геродота знайдені у Дубні на Рівненщині. ФОТО

На острові Дубовець у межах Дубна Рівненської області археологи знайшли крем’яні жниварські знаряддя праці. Серпи лежали поряд один із одним на однаковій глибині.

"Знахідкам більш ніж два з половиною тисячоліття – це часи Геродота", – повідомив кореспондентові Радіо Свобода один з ініціаторів експедиції, керівник Міжрегіональної громадської організації "Дубенський археологічний осередок" Андрій Бардецький. Науковці припускають, що ними користувалися скіфи-орачі, сліди яких періодично знаходять на території південної Волині.

Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти
Повертаючи пам'ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти

Це не найдавніші артефакти з експедиції на території пізньосередньовічного Свято-Воскресенського монастиря. Дещо раніше у давнішому горизонті на території розкопок були віднайдені сокири з опоки – знаряддя первісних мисливців.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети; віднайдені дев'ять поховань. Зараз тривають пошуки фундаменту монастирського храму.

Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети
Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети

Започаткувати експедицію "змусили" скарбошукачі та місцеве звірогосподарство, яке влаштувало на острові смітник. Археологи Андрій Бардецький та керівник відділу історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний створили проект, який минулоріч підтримала Британська рада в Україні, а нинішнього року – міська рада Дубна.

До розкопок долучилися практиканти з Національного університету "Острозька академія" та місцеві волонтери.

Довідково. Жіночий монастир, заснований у 1592 році князем Василем Костянтином Острозьким, рівно за 240 років був скасований указом російського імператора (на той час він був уніатським). Картографи оминули це місце, тож пошуковці розпочали роботу "всліпу", однак натрапили саме на територію монастиря.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.