Як шістдесятники вплинули на здобуття Незалежності – в Києві відбувся круглий стіл. ФОТО

Напередодні Дня Незалежності України 23 серпня 2019 року у День національного прапора в Музеї шістдесятництва відбувся круглий стіл «Роль шістдесятництва у здобутті незалежності України».

Про це повідомляє Український інститут національної памяті.

 

Серед низки цікавих доповідей варто особливо відзначити виступи активних учасників тих подій, будівничих незалежності України: Богдана Гориня (тема доповіді: "Від національно-культурного руху до руху опору"); Олеся Шевченка (тема доповіді: "Правда і міфи про здобуття української незалежності"), а також Голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, дружини політв'язня Івана Сокульського Орини Сокульської (тема доповіді "Жертовність і героїзм видавців незалежних українських мистецько-політичних журналів 1980-х років").

 

Своїми спогадами про співпрацю українських борців за незалежність з литовським "Саюдісом" поділилась очільниця Союзу українок з США Людмила Вусик (тема доповіді: "Мій шлях із українськими шістдесятниками").

 

Модератором круглого столу була завідувач Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, яка також виголосила доповідь на тему: "Шістдесятники у національно-визвольному русі України другої половини ХХ століття".

Наступного дня 24 серпня 2019 р. більшість учасників круглого столу окремою колоною взяли участь у параді до Дня Незалежності.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.