Як шістдесятники вплинули на здобуття Незалежності – в Києві відбувся круглий стіл. ФОТО

Напередодні Дня Незалежності України 23 серпня 2019 року у День національного прапора в Музеї шістдесятництва відбувся круглий стіл «Роль шістдесятництва у здобутті незалежності України».

Про це повідомляє Український інститут національної памяті.

 

Серед низки цікавих доповідей варто особливо відзначити виступи активних учасників тих подій, будівничих незалежності України: Богдана Гориня (тема доповіді: "Від національно-культурного руху до руху опору"); Олеся Шевченка (тема доповіді: "Правда і міфи про здобуття української незалежності"), а також Голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, дружини політв'язня Івана Сокульського Орини Сокульської (тема доповіді "Жертовність і героїзм видавців незалежних українських мистецько-політичних журналів 1980-х років").

 

Своїми спогадами про співпрацю українських борців за незалежність з литовським "Саюдісом" поділилась очільниця Союзу українок з США Людмила Вусик (тема доповіді: "Мій шлях із українськими шістдесятниками").

 

Модератором круглого столу була завідувач Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, яка також виголосила доповідь на тему: "Шістдесятники у національно-визвольному русі України другої половини ХХ століття".

Наступного дня 24 серпня 2019 р. більшість учасників круглого столу окремою колоною взяли участь у параді до Дня Незалежності.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".