АНОНС: Виставка Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір. Пам'яті Марка Паславського

Відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

У чотирьох тематичних залах відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання в українській школі, участь в Пласті, становлення світогляду, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, служба в 75-у полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні "Донбас", участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

На виставці будуть представлені артефакти з фондів Музей української діаспори та Національного музею Революції Гідності.

Окрема зала виділена під кінозал, де вперше демонструватиметься тізер фільму "Made in Ukraine. Життя за життя", створений Alex Studio Production (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Також буде презентовано видання "Заклик діяти" – роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.

Куратори виставки: Назарій Розлуцький, Олександр Бриндіков.

Час: 17 серпня, субота, 16.00

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська 40 Б, м. Київ

Виставковий проект "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" триватиме до 20 жовтня 2019 року. Окрім експозиції у межах виставки запланована спеціальна програма для відвідувачів: кураторські та авторські екскурсії, кінопокази та дискусії.

Організатори проекту: родина Маркіяна Паславського, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та бійці добровольчого батальйону "Донбас".

Контакт: +380 (44) 280-64-18

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.