АНОНС: Виставка Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір. Пам'яті Марка Паславського

Відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

Про це повідомляє Музей української діаспори.

 

У чотирьох тематичних залах відвідувачі зможуть ознайомитися із основними сторінками життя Маркіяна: народження в родині вихідців із України, навчання в українській школі, участь в Пласті, становлення світогляду, навчання у військовій академії Вест-Пойнт, служба в 75-у полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій Революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні "Донбас", участь в боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом.

На виставці будуть представлені артефакти з фондів Музей української діаспори та Національного музею Революції Гідності.

Окрема зала виділена під кінозал, де вперше демонструватиметься тізер фільму "Made in Ukraine. Життя за життя", створений Alex Studio Production (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України.

Також буде презентовано видання "Заклик діяти" – роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.

Куратори виставки: Назарій Розлуцький, Олександр Бриндіков.

Час: 17 серпня, субота, 16.00

Місце: Музей української діаспори, вул. Московська 40 Б, м. Київ

Виставковий проект "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" триватиме до 20 жовтня 2019 року. Окрім експозиції у межах виставки запланована спеціальна програма для відвідувачів: кураторські та авторські екскурсії, кінопокази та дискусії.

Організатори проекту: родина Маркіяна Паславського, Музей української діаспори, Музей історії міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та бійці добровольчого батальйону "Донбас".

Контакт: +380 (44) 280-64-18

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.