Заступник голови Держархіву, що попався на хабарі, відбувся незначним штрафом

За отримання хабара у 10 тисяч доларів заступник голови Держархіву Ігор Бондарчук відбувся у п‘ять разів меншим штрафом.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на Судовий репортер.

 
ФОТО З FACEBOOK ІГОРЯ БОНДАРЧУКА

Дії чиновника кваліфікували як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття відповідного рішення держслужбовцем.

"На підставі ч. 1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 тисячі гривень із позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік" - йдеться у вироку.

Деталі: Навесні 2019 року Бондарчук запропонував знайомому допомогу у працевлаштуванні і вже всередині травня вимагав у нього 10 тис. доларів за свої послуги. Кандидат на посаду подав у СБУ заяву про злочин.

1 липня на Андріївському узвозі обвинувачений отримав першу частину винагороди в 5 тис. доларів, а згодом ще 4,8 тис. Після передачі другого траншу Бондарчука затримали.

НАБУ виявило також, що замголови Держархіву забув задекларувати у 2016 році 1,2 млн грн доходів від продажу квартири, витрати на 1,1 млн грн щодо купівлі квартири і правочин дарування квартири вартістю 3,3 млн грн.

Чиновник уклав угоду з прокурором і визнав себе винуватим. Сторони дійшли згоди про покарання у вигляді штрафу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.