Золото у єзуїтських сутеренах

Переоблаштувати підземелля, щоб влаштовувати там виставки музейного золота, збираються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Про це повідомляє "Вежа".

Ідеться про єзуїтські підземні склепіння, виявлені у музеї в 2010 році. Тоді в одному з експозиційних залів хотіли замінити паркет, який почав псуватись через вологу.

Коли працівники музею пересунули велику піч (один з експонатів) до іншого залу, то виявили під нею невеликий отвір. Вже під ним побачили велике провалля, заповнене будівельним сміттям.

 

Виявлене приміщення, як було з'ясовано музейниками – це підвал єзуїтьського колегіуму. Звідти і з'явилася волога, яка псувала паркет. Маючи таке приміщення, музейники вирішили, що його потрібно якось використовувати. 

– В нас шикарна археологічна колекція золота, яка складається із золота доби бронзи, включно з колекцією бурштину і бронзовими виробами та сарматського золота. Всі ці речі зберігаються в фондах нашого музею, окремі з них відомі в усьому світі. У вузьких колах, звісно.

Ці колекції ми показуємо дуже рідко, на тематичних виставках або під замовлення. Але ці речі потрібно презентувати гідно.

Саме тому ми вирішили зробити експонат в експонаті – помістити нашу найкращу колекцію в нашому найцікавішому залі, – цитує видання завідуючу сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольгу Грабовську

 

Така виставка вже має назву – "Золоті сутерени".

Втім, перед працівниками музею постало декілька проблем: необхідність створити в підземеллі специфічні, потрібні для зберігання золота умови, відновити підземелля та реконструювати залу над ним. 

– Фахівці нам розповіли, що відповідні умови з контролем клімату можна створити як в самому погребі, так і у вітрині, де виставлятимуться коштовності. Після цього вже не було ніяких сумнівів, тому замовили дизайн-концепцію Олександру Антонцю і зараз вже маємо уявлення як це може виглядати, – зазначає Ольга. 

Наразі невідомо, коли може розпочатись реставрація підземелля та адаптація його під виставку "Золоті сутерени". За словами працівників музею, реставрація погребу включає і необхідність реконструкції приміщень над ним. 

 

Довідка. Близько 1754 року для учнів Вінницького єзуїтського колегіуму було створено гуртожиток – двоповерховий будинок, на місці якого зараз розташований музей. Згодом приміщення належало Вінницькій окружній школі, а з кінця XVIII століття в трьох кімнатах першого поверху була міська в'язниця.

У 1816 арештантів звідти перевели, а будинок відремонтували і розмістили там господарчі приміщення. Відомо, що до погребу можна було потрапити з кухні. 

"Сутерени" - діалектне слово, синонім "підземелля".

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро