Золото у єзуїтських сутеренах
Переоблаштувати підземелля, щоб влаштовувати там виставки музейного золота, збираються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.
Про це повідомляє "Вежа".
Ідеться про єзуїтські підземні склепіння, виявлені у музеї в 2010 році. Тоді в одному з експозиційних залів хотіли замінити паркет, який почав псуватись через вологу.
Коли працівники музею пересунули велику піч (один з експонатів) до іншого залу, то виявили під нею невеликий отвір. Вже під ним побачили велике провалля, заповнене будівельним сміттям.
Виявлене приміщення, як було з'ясовано музейниками – це підвал єзуїтьського колегіуму. Звідти і з'явилася волога, яка псувала паркет. Маючи таке приміщення, музейники вирішили, що його потрібно якось використовувати.
– В нас шикарна археологічна колекція золота, яка складається із золота доби бронзи, включно з колекцією бурштину і бронзовими виробами та сарматського золота. Всі ці речі зберігаються в фондах нашого музею, окремі з них відомі в усьому світі. У вузьких колах, звісно.
Ці колекції ми показуємо дуже рідко, на тематичних виставках або під замовлення. Але ці речі потрібно презентувати гідно.
Саме тому ми вирішили зробити експонат в експонаті – помістити нашу найкращу колекцію в нашому найцікавішому залі, – цитує видання завідуючу сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольгу Грабовську.
Така виставка вже має назву – "Золоті сутерени".
Втім, перед працівниками музею постало декілька проблем: необхідність створити в підземеллі специфічні, потрібні для зберігання золота умови, відновити підземелля та реконструювати залу над ним.
– Фахівці нам розповіли, що відповідні умови з контролем клімату можна створити як в самому погребі, так і у вітрині, де виставлятимуться коштовності. Після цього вже не було ніяких сумнівів, тому замовили дизайн-концепцію Олександру Антонцю і зараз вже маємо уявлення як це може виглядати, – зазначає Ольга.
Наразі невідомо, коли може розпочатись реставрація підземелля та адаптація його під виставку "Золоті сутерени". За словами працівників музею, реставрація погребу включає і необхідність реконструкції приміщень над ним.
Довідка. Близько 1754 року для учнів Вінницького єзуїтського колегіуму було створено гуртожиток – двоповерховий будинок, на місці якого зараз розташований музей. Згодом приміщення належало Вінницькій окружній школі, а з кінця XVIII століття в трьох кімнатах першого поверху була міська в'язниця.
У 1816 арештантів звідти перевели, а будинок відремонтували і розмістили там господарчі приміщення. Відомо, що до погребу можна було потрапити з кухні.
"Сутерени" - діалектне слово, синонім "підземелля".
