УІНП презентував відеоролик про популяризація історії України без брому і нафталіну. ВІДЕО

У 2018 році Український інститут національної пам’яті започаткував проведення фестивалю «Історія.ua». До заходу залучаються відомі науковці, видавці, письменники, медійники, режисери, актори — ті, хто сьогодні популяризують знання про минуле. У 2019 році фестиваль проводять у прифронтовому місті Сєвєродонецьк, Луганської області.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

"Перший прифронтовий фестиваль "Історія.ua". Гасло фестивалю: "без брому і нафталіну". Він складається із двох частин. Перша інтелектуальна, а друга мистецька, із концертами відомих гуртів.

В Сєвєродонецьку ми презентували книги, які пов'язані із анексією Криму і сучасною війною. Ми провели вже п'ятий фестиваль і жодного разу не було того щоб був пустий зал", - пояснює координаторка просвітницьких проєктів Українського інституту національної пам'яті Зоя Бойченко.

Фестиваль "Історія.ua" вже відбувся у Запоріжжі, Києві, Ужгороді, Сєвєродонецьку. Ідея проекту – популяризувати історію України без зайвого академізму, дидактики, з гострими дискусіями, спілкуванням із неординарними особистостями, цікавими іграми та відкриттям невідомих фактів, персоналій та історичних паралелей.

Інститут постійно шукає нові форми для популяризації історії. Було розроблено дві настільних гри "Українська революція 1917-1921 рр" та "УПА: відповідь нескореного народу".

Остання, завдяки широкому висвітленню на пропагандистських медіаресурсах, отримала розголос не тільки в Україні. Гра викликала шалений ажіотаж.

"Наші сусіди з Півночі зробили півгодинну програму з детальним розбором нашої гри", - коментує розробник настільної гри Юрій Смертига.

В прокремлівських ЗМІ гра отримала оцінку: "пропаганда неонацистських ініціатив" і була заборонена для поширення на території Росії.

Ще одним видом популяризації історії в роботі Інституту є розробка інформаційно-просвітницьких виставок і поширення їх у всіх регіонах України. Виставкові проекти створюють на основі матеріалів, які вперше оприлюднюються на широкий загал і розвінчують міфи про історію України.

Наразі Інститутом видано 50 книг, 37 виставок, 2 настільні гри і 1 мобільний додаток.

Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до всіх своїх проектів. Наша принципова позиція – задля зручності аудиторії усі матеріали викладати також в електронних форматах на офіційному сайті.

***

Відеоролик "Популяризація історії України без брому і нафталіну" входить в серію відеоробіт про те, що робить Український інститут національної пам'яті.

Продакшн відео: Young & Hungry production

Віра, мова, зрада у Карфагені

Як карфагенці вводили грецький культ та забороняли грецьку мову. Олігархічна рада, «партія миру» та пташки замість ботоферм – реалії війни між Карфагеном та Сіракузами деякими деталями нагадують теперішні українські реалії.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Операція «Запад». Перевиконання плану з депортацій українців

Серед залізничників кружляли чутки, що операцію контролює сам Сталін. У Тернополі та Чорткові концентрували криті вагони. Казали, що будуть виселяти рештки євреїв. Але цього разу МҐБ готувалося перевиконати план з депортації українців.

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.