УІНП презентував відеоролик про популяризація історії України без брому і нафталіну. ВІДЕО

У 2018 році Український інститут національної пам’яті започаткував проведення фестивалю «Історія.ua». До заходу залучаються відомі науковці, видавці, письменники, медійники, режисери, актори — ті, хто сьогодні популяризують знання про минуле. У 2019 році фестиваль проводять у прифронтовому місті Сєвєродонецьк, Луганської області.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

"Перший прифронтовий фестиваль "Історія.ua". Гасло фестивалю: "без брому і нафталіну". Він складається із двох частин. Перша інтелектуальна, а друга мистецька, із концертами відомих гуртів.

В Сєвєродонецьку ми презентували книги, які пов'язані із анексією Криму і сучасною війною. Ми провели вже п'ятий фестиваль і жодного разу не було того щоб був пустий зал", - пояснює координаторка просвітницьких проєктів Українського інституту національної пам'яті Зоя Бойченко.

Фестиваль "Історія.ua" вже відбувся у Запоріжжі, Києві, Ужгороді, Сєвєродонецьку. Ідея проекту – популяризувати історію України без зайвого академізму, дидактики, з гострими дискусіями, спілкуванням із неординарними особистостями, цікавими іграми та відкриттям невідомих фактів, персоналій та історичних паралелей.

Інститут постійно шукає нові форми для популяризації історії. Було розроблено дві настільних гри "Українська революція 1917-1921 рр" та "УПА: відповідь нескореного народу".

Остання, завдяки широкому висвітленню на пропагандистських медіаресурсах, отримала розголос не тільки в Україні. Гра викликала шалений ажіотаж.

"Наші сусіди з Півночі зробили півгодинну програму з детальним розбором нашої гри", - коментує розробник настільної гри Юрій Смертига.

В прокремлівських ЗМІ гра отримала оцінку: "пропаганда неонацистських ініціатив" і була заборонена для поширення на території Росії.

Ще одним видом популяризації історії в роботі Інституту є розробка інформаційно-просвітницьких виставок і поширення їх у всіх регіонах України. Виставкові проекти створюють на основі матеріалів, які вперше оприлюднюються на широкий загал і розвінчують міфи про історію України.

Наразі Інститутом видано 50 книг, 37 виставок, 2 настільні гри і 1 мобільний додаток.

Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до всіх своїх проектів. Наша принципова позиція – задля зручності аудиторії усі матеріали викладати також в електронних форматах на офіційному сайті.

***

Відеоролик "Популяризація історії України без брому і нафталіну" входить в серію відеоробіт про те, що робить Український інститут національної пам'яті.

Продакшн відео: Young & Hungry production

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.