УІНП презентував відеоролик про популяризація історії України без брому і нафталіну. ВІДЕО

У 2018 році Український інститут національної пам’яті започаткував проведення фестивалю «Історія.ua». До заходу залучаються відомі науковці, видавці, письменники, медійники, режисери, актори — ті, хто сьогодні популяризують знання про минуле. У 2019 році фестиваль проводять у прифронтовому місті Сєвєродонецьк, Луганської області.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

"Перший прифронтовий фестиваль "Історія.ua". Гасло фестивалю: "без брому і нафталіну". Він складається із двох частин. Перша інтелектуальна, а друга мистецька, із концертами відомих гуртів.

В Сєвєродонецьку ми презентували книги, які пов'язані із анексією Криму і сучасною війною. Ми провели вже п'ятий фестиваль і жодного разу не було того щоб був пустий зал", - пояснює координаторка просвітницьких проєктів Українського інституту національної пам'яті Зоя Бойченко.

Фестиваль "Історія.ua" вже відбувся у Запоріжжі, Києві, Ужгороді, Сєвєродонецьку. Ідея проекту – популяризувати історію України без зайвого академізму, дидактики, з гострими дискусіями, спілкуванням із неординарними особистостями, цікавими іграми та відкриттям невідомих фактів, персоналій та історичних паралелей.

Інститут постійно шукає нові форми для популяризації історії. Було розроблено дві настільних гри "Українська революція 1917-1921 рр" та "УПА: відповідь нескореного народу".

Остання, завдяки широкому висвітленню на пропагандистських медіаресурсах, отримала розголос не тільки в Україні. Гра викликала шалений ажіотаж.

"Наші сусіди з Півночі зробили півгодинну програму з детальним розбором нашої гри", - коментує розробник настільної гри Юрій Смертига.

В прокремлівських ЗМІ гра отримала оцінку: "пропаганда неонацистських ініціатив" і була заборонена для поширення на території Росії.

Ще одним видом популяризації історії в роботі Інституту є розробка інформаційно-просвітницьких виставок і поширення їх у всіх регіонах України. Виставкові проекти створюють на основі матеріалів, які вперше оприлюднюються на широкий загал і розвінчують міфи про історію України.

Наразі Інститутом видано 50 книг, 37 виставок, 2 настільні гри і 1 мобільний додаток.

Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до всіх своїх проектів. Наша принципова позиція – задля зручності аудиторії усі матеріали викладати також в електронних форматах на офіційному сайті.

***

Відеоролик "Популяризація історії України без брому і нафталіну" входить в серію відеоробіт про те, що робить Український інститут національної пам'яті.

Продакшн відео: Young & Hungry production

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?