УІНП презентував відеоролик про популяризація історії України без брому і нафталіну. ВІДЕО

У 2018 році Український інститут національної пам’яті започаткував проведення фестивалю «Історія.ua». До заходу залучаються відомі науковці, видавці, письменники, медійники, режисери, актори — ті, хто сьогодні популяризують знання про минуле. У 2019 році фестиваль проводять у прифронтовому місті Сєвєродонецьк, Луганської області.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

"Перший прифронтовий фестиваль "Історія.ua". Гасло фестивалю: "без брому і нафталіну". Він складається із двох частин. Перша інтелектуальна, а друга мистецька, із концертами відомих гуртів.

В Сєвєродонецьку ми презентували книги, які пов'язані із анексією Криму і сучасною війною. Ми провели вже п'ятий фестиваль і жодного разу не було того щоб був пустий зал", - пояснює координаторка просвітницьких проєктів Українського інституту національної пам'яті Зоя Бойченко.

Фестиваль "Історія.ua" вже відбувся у Запоріжжі, Києві, Ужгороді, Сєвєродонецьку. Ідея проекту – популяризувати історію України без зайвого академізму, дидактики, з гострими дискусіями, спілкуванням із неординарними особистостями, цікавими іграми та відкриттям невідомих фактів, персоналій та історичних паралелей.

Інститут постійно шукає нові форми для популяризації історії. Було розроблено дві настільних гри "Українська революція 1917-1921 рр" та "УПА: відповідь нескореного народу".

Остання, завдяки широкому висвітленню на пропагандистських медіаресурсах, отримала розголос не тільки в Україні. Гра викликала шалений ажіотаж.

"Наші сусіди з Півночі зробили півгодинну програму з детальним розбором нашої гри", - коментує розробник настільної гри Юрій Смертига.

В прокремлівських ЗМІ гра отримала оцінку: "пропаганда неонацистських ініціатив" і була заборонена для поширення на території Росії.

Ще одним видом популяризації історії в роботі Інституту є розробка інформаційно-просвітницьких виставок і поширення їх у всіх регіонах України. Виставкові проекти створюють на основі матеріалів, які вперше оприлюднюються на широкий загал і розвінчують міфи про історію України.

Наразі Інститутом видано 50 книг, 37 виставок, 2 настільні гри і 1 мобільний додаток.

Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до всіх своїх проектів. Наша принципова позиція – задля зручності аудиторії усі матеріали викладати також в електронних форматах на офіційному сайті.

***

Відеоролик "Популяризація історії України без брому і нафталіну" входить в серію відеоробіт про те, що робить Український інститут національної пам'яті.

Продакшн відео: Young & Hungry production

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.