Історична цінність під горою мотлоху: які стародруки знайшли на Черкащині. ФОТО. ВІДЕО

Черкащанин випадково викопав біля власного будинку рідкісну історичну знахідку. Знайдене одразу відніс у краєзнавчий музей. Коли фахівці відкрили книги, були шоковані. Сотні років під землею були закопані справжні історичні скарби.

Про це повідомляє 24-й Канал.

 

Тимофій Назаренко нещодавно купив будинок. Він саме прибирав купи сміття, коли натрапив на невідомий ящик. У купі мотлоху ніяк не очікував знайти книги, датовані XVII століттям.

"В ящику знайшов книжки. Спочатку подумав, що то якась цінність. Потім вони були мокрі, думаю, покладу їх до дровника. Акуратно поклав їх між сухих дров, щоб воно підсохло і забув щасливо на декілька років", — розповів місцевий житель Тимофій Назаренко.

 

Працівники Черкаського краєзнавчого музею навіть не очікували, що книги матимуть таку історичну цінність. Виявилось, що чотири стародруки з'явилися ще у 1646 році.

Ці книги вони, як настанови, розповіді, підручник. Бо ми вчора відкрили випадково і там було написано як себе вести, як вчитися, – пояснила заступниця директора Черкаського обласного краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.

Три рукописи написані від руки, а одна книга надрукована – це релігійні стародруки церковнослов'янською мовою.

Краєзнавець Сергій Ганницький впевнений, що ці книги належали шеститисячній релігійній громаді, яка в той час жила на території Черкас. Вони продовжували церковні ритуали навіть при радянській владі, яка переслідувала вірян. Можливо, саме тому книги і закопали.

"Вони зазнавали з боку офіційної влади переслідувань і, можливо, здійснювали свої якісь там заходи утаємничено, для певного кола. І хтось ці книги зберігав", – додав краєзнавець Сергій Ганницький.

Детальніше про стародруки, їх цінність та походження стане відомо під час майбутньої реставрації.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.