Скіфське золото: суд у Гаазі розгляне українське клопотання про відвід судді

Клопотання української сторони про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу щодо "скіфського золота", передано на розгляд суду в Гаазі.

Про це кореспондентові Укрінформу в Гаазі повідомили в Департаменті міжнародних спорів Мін'юсту.

 

"Сьогодні державу Україна було повідомлено, що клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама було передано на розгляд суду в Гаазі. Розгляд клопотання у судовому засіданні відбудеться за раніше узгодженою датою - 11.10.2019.

Водночас, провадження по суті було зупинено до вирішення питання про відвід, а тому затверджений процесуальний графік втрачає свою актуальність", - сказали у Департаменті.

6 вересня Україна подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу про "скіфське золото", і попросила відреагувати на це клопотання до 11 вересня.

Але 12 вересня секретар суду повідомив, що головуючий суддя не вбачає підстав для самовідводу. Наступного дня Україна вдруге подала клопотання про відвід судді до Апеляційного суду Амстердама.

Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді. Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії "Промнефтьстрой" у справі проти ВАТ "НК "ЮКОС", тобто, фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь "Промнефтьстрой".

А представництво інтересів "Промнефтьстрой" він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо "скіфського золота".

Як раніше повідомлялось, суд Амстердама 11 березня розпочав розгляд апеляції у справі щодо повернення в Україну колекції "скіфського золота", яке було відправлене з кримських музеїв на виставку в Нідерландах ще до окупації півострова Росією.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду. "Скіфське золото", допоки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

У липні 2019 року Апеляційний суд Амстердама відклав ухвалення остаточного рішення у цій справі. У рішенні суду йдеться, що сторонам виділено 2 місяці для надання запитуваної судом інформації, а вже потім суд розглядатиме справу далі. Таким чином, остаточного рішення можна чекати через 6-9 місяців.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.