Спецпроект

В Україні обрали перших лауреатів відзнаки імені Гарета Джонса

Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка створив нову недержавну нагороду - відзнаку Гарета Джонса

По це пише сайт газети "День".

Відзнаку започаткували для вшанування та нагородження журналістів, видавців, науковців, меценатів за вагомий внесок у дослідження українських Голодоморів.

 

Учена рада інстітуту 17 вересня визначила перших лауреатів нагороди. Ними стали:

1. Івшина Лариса Олексіївна - головна редакторка газети "День", ініціаторка і авторка громадських заходів, публікацій та видань про Голодомори в Україні.

2. Марочко Василь Іванович - доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, головний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, голова Асоціації дослідників Голодоморів в Україні, автор дослідження "Енциклопедія Голодомору".

3. Прихода Мирослава Василівна - кандидатка філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, ініціаторка і керівниця видавничого проєкту "Журналіст Ґарет Джонс".

4. Сергійчук Володимир Іванович - журналіст, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, автор численних наукових досліджень і публікацій, присвячених Голодоморам в Україні.

"Місія журналіста - доносити цю правду до своїх читачів, глядачів, слухачів. Це, власне, і є журналістські стандарти. Таким журналістом був Ґарет Джонс, британець валлійського походження, який у 1930-ті роки розповів світові правду про те, що відбувалося в Україні, коли тут усе замовчувалося. Тому відзнака з гаслом "Правда і Честь" має ім'я Ґарета Джонса", - цитує "День" завідувача кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка Юрія Бондаря.  

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить присвячений Гарету Джонсу фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Стрічка вже отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.