75 років від початку депортації українців. Програма заходів

9 вересня 2019 року виповнюється 75 років від початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини.

У 1944–1946 роках, понад 482 тисячі українців примусово позасудово переселили до УРСР. Це брутально здійснили комуністичні режими СРСР і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей.

Виселяли українців у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор'я, Слобожанщини та Донеччини.

У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції "Вісла" депортувала на північ і захід Польщі. Впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців.

Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948, 1951 роках.

На вшанування 75-х роковин початку депортації Український інститут національної пам'яті спільно з партнерами 9 вересня 2019 року проводить Всеукраїнські меморіальні заходи до Дня Пам'яті українців – жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини,  Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 рр.

 

Програму Всеукраїнських меморіальних заходів публікує офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті

Понеділок, 9 вересня 2019 р.

10:00 - 13:00

Круглий стіл: "Відновлення національної пам'яті про злочин тотального виселення українців–автохтонів з історичних земель". 

Відкриття виставки "ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини". 

Адреса: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60. 

ВХІД ВІЛЬНИЙ 

15:00 - 16:00

Мітинг-реквієм та молебень біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні (покладання квітів, панахида). 

Адреса: м. Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, 3.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

17:00 - 21:00

Пам'ятна академія за участю представників державної влади, духовенства, ЗМІ, делегацій товариств депортованих українців. 

Драма-концерт "Вигнані з Раю", Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка. 

Адреса: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ, площа Івана Франка, 3. 

ВХІД ВІЛЬНИЙ

 

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР