Український ПЕН-центр обурений спробами Медведчука заборонити книжку «Справа Василя Стуса»

"Український ПЕН вважає абсурдною заборону видання та розповсюдження книги “Справа Василя Стуса”. Ми впевнені, що така заборона є непропорційним обмеженням свободи інформації та свободи слова".

Так заяву ПЕН поширив у п'ятницю, 6 вересня.

Публікуємо її в повному обсязі:

"29 серпня стало відомо, що депутат Верховної Ради України ІХ скликання Віктор Медведчук подав до Дарницького районного суду міста Києва позов про захист честі, гідності й ділової репутації та спростування недостовірної інформації до Вахтанґа Кіпіані, харківського видавництва "Віват" і харківської друкарні "Юнісофт", які цього року видали книгу "Справа Василя Стуса".

Видання, якому надано гриф "Бібліотека Українського ПЕН", містить фрагменти 6 томів архівно-слідчої справи Василя Стуса 1980 року.

Віктор Медведчук був захисником Стуса у цьому процесі.

Тоді поет отримав максимальний термін покарання 10 років позбавлення волі та 5 років заслання за ч.2 ст. 62 КК УРСР "Антирадянська агітація та пропаганда", а в ніч з 4 на 5 вересня 1985 року Василь Стус помер у колонії.

Віктор Медведчук вбачає образу своєї честі, гідності та ділової репутації у 9 конкретних фразах у розлогій післямові Вахтанґа Кіпіані і вимагає, серед іншого, заборонити видання та розповсюдження "у будь-якій формі та на будь-якій території" примірників книги.

 

Український ПЕН вважає абсурдною заборону видання та розповсюдження книги "Справа Василя Стуса" обсягом 688 сторінок, навіть якщо судом буде встановлено, що у дев'яти фразах із неї мало місце розповсюдження недостовірної інформації, яка ображає честь і гідність позивача.

Ми впевнені, що така заборона є непропорційним обмеженням свободи інформації та свободи слова. Українці мають безсумнівне право на доступ до архівних документів про розгляд кримінальної справи, яка призвела до загибелі національного генія.

На нашу думку, держава мала би подбати про видання 6 томів архівно-слідчої справи Василя Стуса в повному обсязі".

Заяву від імені ПЕН підписали Андрій Курков, Оля Гнатюк, Тетяна Терен, Леонід Фінберг, Євген Захаров, Олена Стяжкіна, Лариса Денисенко, Остап Сливинський.

Нагадуємо. 29 вересня головний редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука. Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. Позов поданий на захист честі, гідності та ділової репутації та  вимагає спростування недостовірної інформації. Суд призначений на 2 жовтня. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.