Спецпроект

Гендиректор Музею Майдана обраний віце-президентом ICOM-DRMC

На 25-ій Генеральній конференції Міжнародної ради музеїв International Council of Museums - ICOM створено новий міжнародний комітет, який займатиметься питаннями готовності музеїв до надзвичайних ситуацій та реагування на них – Disaster Resilient Museums Committee (ICOM-DRMC).

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

Президентом обрано Diana Pardue (Національний меморіал "Статуя Свободи" і Національний музей еміграції "Елліс Айленд", Нью-Йорк), віце-президентом – Ігор Пошивайло (Національний музей Революції Гідності, Київ), секретарем – Brian Daniels (Музей університету Пенсильванії, Філадельфія), скарбником – Юджі Куріхара (ІКОМ Кіото 2019, Токіо).

У столиці Японії Кіото триває 25-та Генеральна конференція Міжнародної ради музеїв (ICOM). У ній беруть участь понад 4 тисячі учасників із 110 країн світу.

Відкриття відбулося 2 вересня у Міжнародному конференц-центрі Кіото за участі японського принца Акішіно і принцеси Кіко.

 
Засідання ICOM у Кіото, 1 вересня 2019 року
Фото: ICOM KYOTO 2019 Organising Committee

Цей найавторитетніший і наймасштабніший музейний форум планети проходить що три роки, збираючи на тиждень в одному просторі близько тисячі учасників. ICOM налічує понад 44 тисячі членів і представляє 138 країн. Цьогоріч музейники обговорюють тему "Музеї як культурні хаби: майбутнє традицій".

На тлі глобальних політичних, економічних і соціальних потрясінь світ лихоманить і від кліматичних змін, бідності, воєн, конфліктів, стихійних катаклізмів, порушення прав людини, екологічних і техногенних катастроф. Музейні спільноти переосмислюють місце, роль і стратегії своїх інституцій, замислюються про свій внесок у розвиток суспільства, мир і майбутнє.

На цьогорічній генеральній конференції ІCОМ створено Комітет з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій, який займатиметься питаннями готовності музеїв та реагуванням на них – Disaster Resilient Museums Committee (ICOM-DRMC).

Його створено на основі постійного комітету, який з 2005 року моніторив загрози, реагував на пошкодження й надавав допомогу культурній спадщині у різних країнах, зокрема в Іраку, Сирії, Пуерто-Ріко, Домініці, на Гаїті та Дорбуді.

"ІCОМ заснували 1946 року, зокрема і для сприяння повоєнному відновленню музеїв. Але не завждиу цьому музейники можуть покладатися на допомогу урядів. Тому вони мають збільшувати свою стійкість до загроз і реагування на них. Тривали дискусії щодо долі DRCM – чи йому залишатися дорадчим органом, чи він має перетворитися на дієвіший інструмент допомоги музеям і музейникам у надзвичайних ситуаціях", – пояснює Корін Веґенер, керівниця Ініціативи порятунку культури Смітсонівського інституту (Вашингтон, США).

Президентом ICOM-DRMC стала Діана Пардю, яка вже має багатий досвід: учасник рятувальної операції на Гаїті, керівник музейного напрямку Національного меморіалу "Статуя Свободи" і Національного музею еміграції "Елліс Айленд" Національної служби парків США із Нью-Йорку.

 
Керівний склад Міжнародного комітету з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій: президент – Діана Пардю, віце-президент – Ігор Пошивайло, секретар – професор Брайан Деніелс, скарбник – професор Юджі Куріхару

Віце-президентом обрано Ігоря Пошивайла, члена правління постійного комітету ICOM-DRMC, керівника проєктів із безпеки культурної спадщини, генерального директора Національного музею Революції Гідності.

"Серед найближчих завдань нового комітету – сформувати активне правління і розширити членство, актуалізувати тему управління ризиками, створити базу інформаційних ресурсів та можливостей навчання, налагодити партнерство. Вірю, що нам вдасться стати для музеїв у всьому світі дієвою, натхненною і партнерською платформою з підготовки та реагування на надзвичайні ситуації, які зростають щороку. А музеям ставати стійкими до криз і зберігати культурні надбання людства для майбуття", – оптимістично налаштований щодо подальшої діяльності комітету Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

 
Ігор Пошивайло

Ігор Пошивайло – музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. З 2016 року генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Автор і куратор низки міжнародних проєктів культурно-мистецького спрямування, семінарів із музейної справи і культурної політики.

Стипендіат програми академічних обмінів імені Фулбрайта. Учасник Програми міжнародних відвідувачів Держдепартаменту США "Збереження культурної спадщини" (США, 2004), Програми глобального молодіжного обміну "Майбутнє культури у ХХІ столітті" (Японія, 2004).

Пройшов міжнародний навчальний курс "Перша допомога культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях" (ІККРОМ, ЮНЕСКО, Смітсонівський інститут, м. Амстердам, 2015). Тренер навчальної програми "Перша допомога культурній спадщині в умовах кризи" (Вашингтон, Смітсонівський інститут, ІККРОМ, 2016). Автор і упорядник видання "Безпека культурної спадщини у надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України". Експерт Міжурядового комітету із збереження духовної спадщини ЮНЕСКО (2009).

Брав участь у науково-дослідних експедиціях до Великої Британії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Швейцарії, Німеччини та Франції. Виступав із лекціями в Колумбійському університеті та Смітсонівському інституті. З 2019 року віце-президент Міжнародного комітету з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій (ICOM-DRMC).

ІCОМ (International Council of Museums) – міжнародне об'єднання музеїв та професійних музейних працівників, які займаються збереженням, охороною та популяризацією світової природничої і культурної спадщини, матеріальної і нематеріальної. Створений у 1946 році, та є недержавною організацією, яка має офіційні стосунки з ЮНЕСКО та консультативний статус в Економічній та соціальній раді ООН.

Український національний комітет Міжнародної ради музеїв був створений у 1992 році та став членом Міжнародної ради музеїв на правах її національного комітету. Члени ICOM беруть участь у діяльності 117 Національних комітетів та 30 Міжнародних комітетів, кожен із яких має свою спеціалізацію та займається окремим напрямком музейної діяльності. На початку 2019 року Національний музей Революції Гідності став членом ICOM.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.