АНОНС: Презентація книжки «Повторники: приречені бранці ГУЛАГу»

Повторники — це жертви сталінського терору, що відбули в тюрмах, концтаборах або на засланні свій термін, але не отримали свободу, а знову опинилися за той самий «злочин» у тюрмі або в безстроковому засланні.

На презентацію запрошує Книгарня "Є".

 

Безпрецедентні протиправні репресії, санкціоновані в лютому 1948 р., спричинили морально-психологічний злам, укорінили почуття пригніченості та приреченості в людей, яких змушували двічі спокутувати невчинений злочин.

Для багатьох повторників згубний накопичувальний ефект тривалого насильства дався взнаки, змусивши їх до самої смерті жити озираючись.

Значний корпус досі не опублікованих архівних джерел дає змогу ознайомитись із залаштунковими перипетіями процедури виявлення та стигматування цих людей, зрозуміти реальний зміст маловідомих визначень: "мінусник", "пересидчик" та ін.

Через спогади, документи, епістолярій повторників читач книжки Тамари Вронської може пройти разом із ними весь хресний шлях від арешту до реабілітації, відчути морально-психологічний стан людей, змушених навіть після чергового спокутування невчинених злочинів до самої смерті жити озираючись.

Кожна описана у книжці історія повторника – по-своєму щемка. Про долі репресованих близьких розкажуть їхні нащадки: онука Костянтина Йосиповича Скрипника Тамара Вронська і син Левка Митрофановича Залізняка Леонід Залізняк.

Довідка.

Тамара Вронська – дослідниця історії України ХХ ст., зокрема життя в роки ІІ Світової війни, української еміграції у міжвоєнний період, історії національних і радянських спецслужб, правосуддя УРСР, репресій. Авторка книжки "Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади, 1917-1953 рр." та ін.

Учасники: Тамара Вронська, Олена Стяжкіна, Лариса Якубова, Леонід Залізняк.

Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 10 вересня, вівторок, 18:30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3., м. Київ

Контакт: (044) 235 88 54.

Вхід вільний

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.