АНОНС: Презентація книжки «Повторники: приречені бранці ГУЛАГу»

Повторники — це жертви сталінського терору, що відбули в тюрмах, концтаборах або на засланні свій термін, але не отримали свободу, а знову опинилися за той самий «злочин» у тюрмі або в безстроковому засланні.

На презентацію запрошує Книгарня "Є".

 

Безпрецедентні протиправні репресії, санкціоновані в лютому 1948 р., спричинили морально-психологічний злам, укорінили почуття пригніченості та приреченості в людей, яких змушували двічі спокутувати невчинений злочин.

Для багатьох повторників згубний накопичувальний ефект тривалого насильства дався взнаки, змусивши їх до самої смерті жити озираючись.

Значний корпус досі не опублікованих архівних джерел дає змогу ознайомитись із залаштунковими перипетіями процедури виявлення та стигматування цих людей, зрозуміти реальний зміст маловідомих визначень: "мінусник", "пересидчик" та ін.

Через спогади, документи, епістолярій повторників читач книжки Тамари Вронської може пройти разом із ними весь хресний шлях від арешту до реабілітації, відчути морально-психологічний стан людей, змушених навіть після чергового спокутування невчинених злочинів до самої смерті жити озираючись.

Кожна описана у книжці історія повторника – по-своєму щемка. Про долі репресованих близьких розкажуть їхні нащадки: онука Костянтина Йосиповича Скрипника Тамара Вронська і син Левка Митрофановича Залізняка Леонід Залізняк.

Довідка.

Тамара Вронська – дослідниця історії України ХХ ст., зокрема життя в роки ІІ Світової війни, української еміграції у міжвоєнний період, історії національних і радянських спецслужб, правосуддя УРСР, репресій. Авторка книжки "Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади, 1917-1953 рр." та ін.

Учасники: Тамара Вронська, Олена Стяжкіна, Лариса Якубова, Леонід Залізняк.

Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 10 вересня, вівторок, 18:30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3., м. Київ

Контакт: (044) 235 88 54.

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.