Папа відкрив у Ватикані пам'ятник мігрантам

На площі Святого Петра у Ватикані Папа урочисто відкрив монументальну композицію, присвячену мігрантам

Про це повідомляє Vatican News.

Захід відбувся після Святої Меси 29 вересня, з нагоди 105-го Всесвітнього дня мігранта і біженця. Автором роботи є канадський скульптор Тімоті Шмальц

 

Бронзовий пам'ятник натхнений словами з Послання святого Павла до Євреїв: "Гостинності не забувайте, бо нею деякі, не відаючи, ангелів були вгостили".

Витвір зображає велику групу мігрантів і біженців різних культур та епох: від південноамериканських індіанців та євреїв, переслідуваних нацистами, аж до африканців, які втікають від нужди й голоду.

140 скульптур у натуральну величину щільно, пліч-о-пліч стоять на човні. Всередині цього неоднорідного натовпу людей підіймаються крила ангела, символізуючи наявність священного серед них.

 

"Я бажав, щоб цей художній твір був поміщений тут, на площі Святого Петра, аби нагадувати всім про євангельське значення гостинності", - заявив під час відкриття Папа Франциск.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.