Усі розділи
Допомогти проекту

У США облили фарбою пам'ятники Колумбу

Під час свята на честь відомого мореплавця Христофора Колумба, яке святкують 12 жовтня, у американських містах Сан-Франциско і Провіденс невідомі облили червоною фарбою пам'ятники мандрівникові

17 жовтня 2019

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на CNN.

 
Пам'ятник у Сан-Франциско
cnn

На пам'ятнику в Сан-Франциско написали: "Знищіть всі пам'ятники геноциду і убийте всіх колонізаторів", а до монумента в Провіденсі прикували табличку зі словами: "Припинити святкування геноциду" і написали за допомогою балончика слово "геноцид".

Поліція розшукує вандалів.

 
Пам'ятник у Провіденсі
wjar

Це не перший випадок вандалізму по відношенню до пам'ятників Колумбу. Раніше ініціативні групи пропонували День Колумба перейменувати в День корінних народів.

Теми
Дивіться також
Малюнок, куплений за $30, виявився шедевром Дюрера вартістю понад $10 млн
Вупі Голдберг відсторонили від ефіру через скандальні заяви про Голокост
Фронт пригнічення: бомбардування німецьких міст під час Другої світової
На півдні США вилучили зі шкільної програми комікс "Маус" про Голокост
У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини