In Memoriam. Помер Володимир Мулява

Відомий громадський, політичний та військовий діяч Володимир Мулява помер 16 жовтня

Про це у Facebook повідомив його син Ярослав Мулява.

 

Володимиру Муляві було 82 роки. Він народився на Кіровоградщині. Захистив кандидатську дисертацію з філософії, викладав у Вінницькому педагогічному інституті.

Мулява очолював Вінницьку крайову раду Народного Руху України, був членом президії на Установчому З'їзді Руху.

 
Володимир Мулява - третій праворуч на Установчому З'їзді Руху
ВАЛЕРІЙ СОЛОВЙОВ, RATAU/UKRIFORM

У 1991 році Мулява увійшов до групи зі створення Міністерства оборони України. Протягом 1991-1993 років обіймав посаду начальника соціально-психологічного управління (потім – соціально-психологічної служби Міністерства оборони України, пізніше став помічником міністра оборони у зв'язках з громадськими організаціями, партіями і рухами. У 1992 році йому присвоїли звання  генерал-майора Збройних сил України.

У 1992 році Володимир Мулява став другим (після В'ячеслава Чорновола) гетьманом Українського козацтва. Він обіймав цю посаду до 1998 року, після чого отримав звання почесного гетьмана.

Крім того, Мулява був народним депутатом України ІІ скликання (1994-1998).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.