In Memoriam. Помер Володимир Мулява

Відомий громадський, політичний та військовий діяч Володимир Мулява помер 16 жовтня

Про це у Facebook повідомив його син Ярослав Мулява.

 

Володимиру Муляві було 82 роки. Він народився на Кіровоградщині. Захистив кандидатську дисертацію з філософії, викладав у Вінницькому педагогічному інституті.

Мулява очолював Вінницьку крайову раду Народного Руху України, був членом президії на Установчому З'їзді Руху.

 
Володимир Мулява - третій праворуч на Установчому З'їзді Руху
ВАЛЕРІЙ СОЛОВЙОВ, RATAU/UKRIFORM

У 1991 році Мулява увійшов до групи зі створення Міністерства оборони України. Протягом 1991-1993 років обіймав посаду начальника соціально-психологічного управління (потім – соціально-психологічної служби Міністерства оборони України, пізніше став помічником міністра оборони у зв'язках з громадськими організаціями, партіями і рухами. У 1992 році йому присвоїли звання  генерал-майора Збройних сил України.

У 1992 році Володимир Мулява став другим (після В'ячеслава Чорновола) гетьманом Українського козацтва. Він обіймав цю посаду до 1998 року, після чого отримав звання почесного гетьмана.

Крім того, Мулява був народним депутатом України ІІ скликання (1994-1998).

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.