In Memoriam. Помер Володимир Мулява

Відомий громадський, політичний та військовий діяч Володимир Мулява помер 16 жовтня

Про це у Facebook повідомив його син Ярослав Мулява.

 

Володимиру Муляві було 82 роки. Він народився на Кіровоградщині. Захистив кандидатську дисертацію з філософії, викладав у Вінницькому педагогічному інституті.

Мулява очолював Вінницьку крайову раду Народного Руху України, був членом президії на Установчому З'їзді Руху.

 
Володимир Мулява - третій праворуч на Установчому З'їзді Руху
ВАЛЕРІЙ СОЛОВЙОВ, RATAU/UKRIFORM

У 1991 році Мулява увійшов до групи зі створення Міністерства оборони України. Протягом 1991-1993 років обіймав посаду начальника соціально-психологічного управління (потім – соціально-психологічної служби Міністерства оборони України, пізніше став помічником міністра оборони у зв'язках з громадськими організаціями, партіями і рухами. У 1992 році йому присвоїли звання  генерал-майора Збройних сил України.

У 1992 році Володимир Мулява став другим (після В'ячеслава Чорновола) гетьманом Українського козацтва. Він обіймав цю посаду до 1998 року, після чого отримав звання почесного гетьмана.

Крім того, Мулява був народним депутатом України ІІ скликання (1994-1998).

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.