На Тернопільщині відкрили кімнату-музей Богдана Гаврилишина

Кімнату-музей, присвячену життю видатного економіста та громадського діяча Богдана Гаврилишина, відкрили 17 жовтня у його рідному селищі Коропець Тернопільської області

Про це повідомляє Фонд Родини Богдана Гаврилишина.

Знаходиться кімната-музей  на першому поверсі Коропецького будинку культури. Ініціатива її відкриття належить активістам громади Коропця, особливо членам родини, коропчанам Володимиру та Тетяні Гаврилишиним.

 
Фонд Родини Богдана Гаврилишина

Окрім представників місцевої Владимир та громади, на відкриття приїхали студенти та викладачі, пластуни, давні друзі та колеги пана Богдана.

В музеї можна побачити стіл, за яким працював Богдан Гаврилишин, його особисті речі, нагороди та багато фото з різних етапів життя.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Довідка. Богдан Гаврилишин народився у 1926 році. Під час Другої світової війни його вивозять до Третього Рейху. Після 1945 року він перебуває у таборі для переміщених осіб. У 1947 році він виїжджає до Канади, де спочатку працює лісорубом, потім вчиться на інженера-механіка, працює інженером та менеджером. З 1960 року Гаврилишин мешкає у Швейцарії, де стає успішним економістом. 

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. З моменту здобуття Україною незалежності Богдан Гаврилишин виступає радником декількох президентів, прем'єр-міністрів, голів Верховної Ради.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Богдан Гаврилишин пішов з життя у 2016 році в Києві.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.