На Тернопільщині відкрили кімнату-музей Богдана Гаврилишина

Кімнату-музей, присвячену життю видатного економіста та громадського діяча Богдана Гаврилишина, відкрили 17 жовтня у його рідному селищі Коропець Тернопільської області

Про це повідомляє Фонд Родини Богдана Гаврилишина.

Знаходиться кімната-музей  на першому поверсі Коропецького будинку культури. Ініціатива її відкриття належить активістам громади Коропця, особливо членам родини, коропчанам Володимиру та Тетяні Гаврилишиним.

 
Фонд Родини Богдана Гаврилишина

Окрім представників місцевої Владимир та громади, на відкриття приїхали студенти та викладачі, пластуни, давні друзі та колеги пана Богдана.

В музеї можна побачити стіл, за яким працював Богдан Гаврилишин, його особисті речі, нагороди та багато фото з різних етапів життя.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Довідка. Богдан Гаврилишин народився у 1926 році. Під час Другої світової війни його вивозять до Третього Рейху. Після 1945 року він перебуває у таборі для переміщених осіб. У 1947 році він виїжджає до Канади, де спочатку працює лісорубом, потім вчиться на інженера-механіка, працює інженером та менеджером. З 1960 року Гаврилишин мешкає у Швейцарії, де стає успішним економістом. 

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. З моменту здобуття Україною незалежності Богдан Гаврилишин виступає радником декількох президентів, прем'єр-міністрів, голів Верховної Ради.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Богдан Гаврилишин пішов з життя у 2016 році в Києві.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".