В Єгипті знайшли поховання з безглуздими ієрогліфами

Біля некрополя в єгипетській Саккарі археологи знайшли поховання, які відрізняються від гробниць еліти суспільства Давнього Єгипту

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Science Alert.

Науковці припускають, що це поховання робітників або тогочасного "середнього класу".

 
J. Dąbrowski/Polish Centre of Mediterranean Archaeology

"Більшість мумій, які ми виявили в останньому сезоні, були дуже скромними. Вони були піддані тільки основним процедурам бальзамування, загорнуті в бинти і поміщені просто в ями, вириті в піску", - пояснив єгиптолог Каміль Курашкевіч з Варшавського університету.

На кришці одного з саркофагів намалювали намисто та ієрогліфи. Точніше - імітацію ієрогліфів, абсолютно безглузду за змістом.

"Очевидно, ремісник, який намалював це, не міг читати, і, можливо, він намагався відтворити те, що бачив раніше. У будь-якому випадку, деякі з намальованих фігур не є ієрогліфічними знаками, і не утворюють зв'язного тексту", - підкреслив Курашкевіч.

Він назвав намальовані фігури бога смерті Анубіса "красиво незграбними". Бога-шакала зобразили в незвичайному відтінку синього, хоча зазвичай Анубіс забарвлений в чорний колір.

 
J. Dąbrowski/Polish Centre of Mediterranean Archaeology

Мумії показують, що звичайні люди здійснювали похоронні обряди, схожі на обряди багатіїв. Ці недавні знахідки можуть розповісти нам більше про розшарування єгипетського суспільства від 2-2,5 тисяч років тому.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.