Представники Медведчука не прийшли на суд по "Справі Василя Стуса". ВІДЕО

Перше засідання щодо позову Віктора Медведчука з вимогою заборонити книгу "Справа Василя Стуса" відбулося в Дарницькому суді Києва 2 жовтня

Ані самого Медведчука, ані його представника в залі суду не було. Як повідомила суддя Марина Заставенко, адвокат заздалегідь попередив, що у цей день перебуватиме за кордоном, і просив перенести засідання на іншу дату.

 
Вікторія Рощина, hromadske

Натомість на суді були присутні укладач книги, головний редактор "Історичної правди" Ваханг Кіпіані з захисником та представники інших відповідачів - видавництва "Віват" та типографії "Юнісофт". Оскільки справа набула розголосу, на засідання прийшли активісти, що підтримують відповідачів, та журналісти.

Адвокати під час спілкування з пресою зазначили, що фрази, до яких є презензії в Медведчука, містять оціночні судження, на які-будь-хто має право. Вони назвали некоректною вимогу позивачала заборонити розповсюдження книги "в будь-якій формі на будь-якій території", оскільки це суперечить юрисдикції українських судів. 

Представники відповідачів просили суд дати їм ще час на підготовку відзиву, оскільки вони запізно дізнлися про позов. Суддя задовольнила їхнє клопотання, надавши ще 5 днів.

Наступне засідання було призначено на 13 грудня. Розпочнеться воно о 10:00.

"Історична правда" вела стрім засідання: відео 1, відео 2, відео 3.

Нагадаємо, 29 серпня Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Цивільний позов поданий на "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.