Усі розділи
Допомогти проекту

У Мюнхені вшанували пам'ять Степана Бандери

У Мюнхені пройшли жалобні заходи з нагоди 60-х роковин смерті ідеолога українського національно-визвольного руху, провідника ОУН Степана Бандери.

21 жовтня 2019

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у генеральному консульстві України у Мюнхені.

 
ФОТО УКРІНФОРМ

У панахиді на міському цвинтарі "Вальдфрідгоф" взяли участь більше сотні людей, зокрема, представники духовенства, української діаспори і громади, дипломати.

До могилі героя української нації поклали вінки і квіти.

 
фото укрінформ

У суботу в Українській греко-католицькій церкві св. Покрови та св. Апостола Андрія Первозванного в Мюнхені також пройшло богослужіння.

Як відомо, ідеолога українського національно-визвольного руху, політичного діяча, одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру було убито 15 жовтня 1959 року у Мюнхені агентом радянських спецслужб.

Теми
Дивіться також
Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда
АНОНС: Виставка про Мазепу, Петлюру і Бандеру відкриється у всіх регіонах України
Мазепа, Петлюра та Бандера у "Фейсбуці". Виставка на Хрещатику показала їхні уявні профілі. ФОТО
"Фактор свободи". Виставку про Мазепу, Петлюру й Бандеру відкриють у центрі Києва
Інститут нацпам'яті подав апеляційну скаргу на рішення суду проти назв проспектів Бандери й Шухевича в Києві
Тексти

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.
4 червня 2020

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.
2 червня 2020 — Володимир Бірчак

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.
1 червня 2020

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці
30 травня 2020
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
4 червня, 12:58

Науковці світу вимагають звільнення російського історика Юрія Дмитрієва

4 червня, 12:41

У Білорусі вшанували пам’ять головного героя зустрічі на Ельбі 1945-го року – українця Сільвашка

4 червня, 12:17

На станції метро "Золоті ворота" відкрилась виставка присвячена Варшавському договору. ВІДЕО

4 червня, 11:43

Без боротьби УНР не було б незалежної України – польський історик

Всі новини