НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "75 років визволення України"

Національний банк України із 22 жовтня 2019 року вводить в обіг пам'ятну монету присвячену вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу НБУ.

 

"Присвячена (пам'ятна монета - ред.) вшануванню героїчного подвигу українського народу у Другій світовій війні, звільненню України від нацистських окупантів восени 1944 року, пам'яті та примиренню воїнів, які віддали життя за Україну", - йдеться в повідомленні.

Монета з нейзильберу "75 років визволення України" вводиться в обіг із 22 жовтня 2019 року номіналом 5 гривень та тиражем 40 тисяч штук.

 

На аверсі монети "75 років визволення України" розміщено: малий Державний Герб України, праворуч від якого вертикальні написи: УКРАЇНА та рік карбування монети 2019; на дзеркальному тлі композицію, що символізує боротьбу за визволення Батьківщини – стилізовані зображення: літака (угорі), абриси воїнів-захисників, стрілецьку зброю, танк; унизу на тлі пагорбів номінал – 5 ГРИВЕНЬ; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч на дзеркальному тлі).

 

На реверсі монети розміщено: праворуч – стилізовані червоні пелюстки маку пам'яті (за мотивами символу пам'яті жертв війни автора С. Мішакіна), у центрі яких написи 1944 – 2019; ліворуч на рельєфному тлі – профіль чоловіка (дзеркальний), який тримає на руках дитину з лавровою гілкою.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.