Археологи натрапили на храм невідомого християнського мученика. ФОТО. ВІДЕО

В місті Бейт-Шемеш у Ізраїлі археологи виявили християнську церкву з каплицею.

Вона присвячена невідомому "славному мученику", повідомляє Газета.UA із посиланням на управління старожитностей Ізраїлю.

 
Asaf Peretz, Israel Antiquities Authority

"Особистість мученика невідома, але виняткове багатство споруд вказує на те, що ця людина була важливою фігурою", - заявив керівник розкопок Біньямін Сторчан.

 
Asaf Peretz, Israel Antiquities Authority

 

Вік храму визначили у 1,5 тис. років. Будівля являє собою базиліку площею в 1,5 тис. кв. м. Передбачається, що її будівництво почалося в VI столітті під час правління візантійського імператора Юстиніана.

 
Asaf Peretz, Israel Antiquities Authority

Всередині церква багато прикрашена фресками і мозаїками із зображенням листя, фруктів, птахів і геометричних елементів.

Пізніше, за часів імператора Тиберія II Костянтина, до базиліки була прибудована каплиця, напис всередині якої повідомляє про присвячення "славному мученику".

На думку археологів, мощі мученика могли перебувати в гробниці каплиці.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.