Археологи натрапили на храм невідомого християнського мученика. ФОТО. ВІДЕО

В місті Бейт-Шемеш у Ізраїлі археологи виявили християнську церкву з каплицею.

Вона присвячена невідомому "славному мученику", повідомляє Газета.UA із посиланням на управління старожитностей Ізраїлю.

 
Asaf Peretz, Israel Antiquities Authority

"Особистість мученика невідома, але виняткове багатство споруд вказує на те, що ця людина була важливою фігурою", - заявив керівник розкопок Біньямін Сторчан.

 
Asaf Peretz, Israel Antiquities Authority

 

Вік храму визначили у 1,5 тис. років. Будівля являє собою базиліку площею в 1,5 тис. кв. м. Передбачається, що її будівництво почалося в VI столітті під час правління візантійського імператора Юстиніана.

 
Asaf Peretz, Israel Antiquities Authority

Всередині церква багато прикрашена фресками і мозаїками із зображенням листя, фруктів, птахів і геометричних елементів.

Пізніше, за часів імператора Тиберія II Костянтина, до базиліки була прибудована каплиця, напис всередині якої повідомляє про присвячення "славному мученику".

На думку археологів, мощі мученика могли перебувати в гробниці каплиці.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.