Засідання суду щодо проспектів Бандери та Шухевича пройшло з бійкою та "замінуванням". ВІДЕО

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 28 жовтня продовжив розглядати апеляцію на скасування рішення про перейменування Московського проспекту та проспекту генерала Ватутіна в Києві

Про це повідомдяє Insider.

На засіданні представники громадських організацій, що відстоюють радянські назви проспектів, висловили недовіру складу суду

 
theinsider.ua

Причиною для недовіри стали викрики прибічників декомунізації біля будівлі суду, які нібито "висловлювали впевненість, що рішення буде на їхню користь". Таким чином, на думку противників декомунізації, це може бути тиском на суддів, а тому вони не можуть бути впевненими у їхній неупередженості.

Колегія дала їм час на висловлення недовіри у письмовому вигляді. 

У засіданні оголошено перерву.

Приблизно о 13-й годині присутніх у приміщенні суду евакуювали через "замінування".

Також у приміщенні суду сталася бійка. Депутат Київради Володимир Назаренко пізніше розповів журналістам, що спілкувався із чоловіками, які представляли противників перейменування вулиць. Він називає їх "охоронцями Олени Бережної". Саме Бережна представляє інтереси ГО, які домоглися скасування перейменувань.

За словами Назаренка, чоловіки почали штовхати його, після чого виникла бійка між ними та націоналістами.

"Одне діло, коли ці тітушки просто ходять на засідання, інше - коли починають розпускати руки", - сказав Назаренко.

Поспілкуватися з іншої стороною конфлікту журналістам не вдалося - вони швидко залишили територію суду.

Зрештою, колегія суддів ухвалила рішення, що заяву про відвід розглядатиме інший суддя. Коли це буде, невідомо.

 
theinsider.ua

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року. 

У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Олени Бережної та низки громадських організацій скасував рішення про перейменування проспектів. На рішення Українським інститутом національної пам'яті було подано апеляцію, розгляд якої почався у жовтні. 28 жовтня відбулося друге засідання.

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Росія у цій війні воювала переважно українськими руками – до 50% війська Імперії складали солдати, матроси і офіцери українського походження, причому матроси-українці складали близько 70% Чорноморського флоту.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року