Засідання суду щодо проспектів Бандери та Шухевича пройшло з бійкою та "замінуванням". ВІДЕО

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 28 жовтня продовжив розглядати апеляцію на скасування рішення про перейменування Московського проспекту та проспекту генерала Ватутіна в Києві

Про це повідомдяє Insider.

На засіданні представники громадських організацій, що відстоюють радянські назви проспектів, висловили недовіру складу суду

 
theinsider.ua

Причиною для недовіри стали викрики прибічників декомунізації біля будівлі суду, які нібито "висловлювали впевненість, що рішення буде на їхню користь". Таким чином, на думку противників декомунізації, це може бути тиском на суддів, а тому вони не можуть бути впевненими у їхній неупередженості.

Колегія дала їм час на висловлення недовіри у письмовому вигляді. 

У засіданні оголошено перерву.

Приблизно о 13-й годині присутніх у приміщенні суду евакуювали через "замінування".

Також у приміщенні суду сталася бійка. Депутат Київради Володимир Назаренко пізніше розповів журналістам, що спілкувався із чоловіками, які представляли противників перейменування вулиць. Він називає їх "охоронцями Олени Бережної". Саме Бережна представляє інтереси ГО, які домоглися скасування перейменувань.

За словами Назаренка, чоловіки почали штовхати його, після чого виникла бійка між ними та націоналістами.

"Одне діло, коли ці тітушки просто ходять на засідання, інше - коли починають розпускати руки", - сказав Назаренко.

Поспілкуватися з іншої стороною конфлікту журналістам не вдалося - вони швидко залишили територію суду.

Зрештою, колегія суддів ухвалила рішення, що заяву про відвід розглядатиме інший суддя. Коли це буде, невідомо.

 
theinsider.ua

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року. 

У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Олени Бережної та низки громадських організацій скасував рішення про перейменування проспектів. На рішення Українським інститутом національної пам'яті було подано апеляцію, розгляд якої почався у жовтні. 28 жовтня відбулося друге засідання.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".