Древній Звенигород відтворили в 3D. ВІДЕО

У Львові презентували 3D-модель одного з найдавніших міст українського Прикарпаття - Звенигорода.

Про це повідомили представники проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці".

 

Місто Звенигород знаходилося на території нинішнього Пустомитівського району Львівської області. У XI—XII ст. воно було столицею Звенигородського князівства. Відтворити його вдалось завдяки співпраці археологів, архітекторів та візуалізаторів.

За кілька місяців роботи фахівці створили тривимірну модель не лише княжого дитинця - найбільш укріпленої частини міста, де розташовувався палац, але й боярських кварталів, де жила знать, та частини пригородів.

"Ми відтворили забудову на площі близько 25 га. Йдеться про територію, яка найбільше досліджена, і щодо забудови якої ми маємо доволі чіткі уявлення. Загалом же площа княжого Звенигорода з пригородами, за припущеннями археологів, могла сягати 140 га", - розповів доцент кафедри реставрації НУ "Львівська Політехніка" Василь Петрик.

Вигляд міста вдалось відтворити опираючись на інформацію, яку отримали під час масштабних археологічних розкопок, що проводили у Звенигороді у 1950-1990-х роках.

"Дуже легко намалювати фантазію, яка нічим не підкріплена, але виглядає дуже гарно. Проте дуже відповідально і складно створити науково обгрунтовану реконструкцію історичного міста", - пояснив Петрик.

Презентована 3D-модель стала основою створення відеоекскурсії давнім Звенигородом.

Вона розпочинається з часів ще до заснування міста і проводить глядача крізь XI ст - період заснування Звенигорода, ХІІ-ХІІІ ст - період його найбільшого розквіту, і до 1241 року - загибелі міста під навалою монголо-татар. У ній можна побачити не лише вигляд княжої столиці з висоти пташиного польоту, але й "побувати" на давніх вуличках, у давньоруській церкві і навіть княжому палаці.

3D-модель давнього Звенигорода створили в рамках проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", який фінансово підтримав Український культурний фонд.

У майбутньому вона буде основою для створення віртуальної екскурсії історичним містом у новому історико-культурному парку "Древній Звенигород", що облаштовують на місці пам'ятки археології. Офіційне відкриття парку заплановане на 2020 рік.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.