Білоруські археологи знайшли печатку Володимира Мономаха. ФОТО

Під час розкопок на Новому замку в білоруському Гродно мінський археолог Іван Спірін наприкінці жовтня знайшов підвісну печатку, попередньо датовану XI століттям

Про це пише сайт Гродненського державного історико-археологічного музею.

 

Такі свинцеві печатки затискалися на шнурках прикріплених до документів, наприклад листів.

Зі знахідкою працюватимуть фахівці, але вже можна припустити, що вона належить київському князю Володимиру Мономаху, батькові Гродненської княжни Агафії.

На одній стороні печатки - зображення Василія Кесарійського (небесного покровителя Мономаха, який також мав ім'я Василь) а з іншого напис давньоруською мовою з проханням про божу допомогу.

 

Такі печатки відносяться до пізнього періоду влади Володимира Мономаха (після 1113 р.).

У 1116 році Володимир Мономах видав свою дочку Агафію за князя Всеволодка Давидовича. Князь Всеволод згадується як гродненський князь в 1127 році - у першій літописній згадці про Гродно.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."