Спецпроект

СБУ знайшла вандала, який розмалював свастиками меморіал жертвам Голокосту. ФОТО

Співробітники Служби безпеки України та поліції встановили чоловіка, який осквернив пам’ятний знак жертвам Голокосту у Голованівську Кіровоградської області

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Зловмисник фарбою намалював свастики та зробив антисемітські написи на меморіальному комплексі, спорудженому на місці страти нацистами понад дев'ятсот євреїв у часи Другої світової війни.

 

У відомстві зазначають, що вандалом виявився "один із представників мистецьких кіл Києва". У центрі столиці за високим парканом знаходиться декілька його приватних будівель, на території яких він виготовляв з металу свастики. Ними киянин прикрашав своє помешкання, зовнішній фасад і паркан присадибної ділянки, дитячу кімнату та хатні речі.

 

Під час обшуку в чоловіка знайшли майже тридцять металевих свастик, карти Кіровоградської і Миколаївської областей та відповідні записи із відмітками об'єктів для вчинення актів вандалізму, аерозольні фарби - такі ж самі, як ті, якими обмальований меморіал.

Правоохоронці також вилучили жорсткі диски, друковані антисемітські матеріали та електропилку, якою вирізьблювались свастики на пам'ятних знаках.

Зловмиснику повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161 "(умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності") та ч. 3 ст. 297 ("наруга над могилою, іншим місцем поховання") Кримінального кодексу України.

 

Статті передбачають до п'яти років обмеження волі або до семи років в'язниці.

Слідство з'ясовує, чи причетний киянин до недавньої наруги над пам'ятними знаками жертвам Голокосту в Миколаївській області. 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".