В Ізраїлі виявили стародавнє місто бронзової доби

Управління у справах стародавностей Ізраїлю (Israel Antiquities Authority) виявило руїни одного з найбільших центральних міст стародавнього Близького Сходу, де проживало близько 6 тис. мешканців, і ще одне більш старе поселення.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Bloomberg.

 
ФОТО: Israel Antiquities Authority

"Навіть у наших найсміливіших мріях ми не вірили, що знайдемо місто тих часів", — сказала археолог Діна Шалем. Розмір поселення надає унікальну можливість для розкопок, здатних покращити наші знання про історію стародавніх народів.

Знайдені руїни належать до часів бронзової доби.

У місті, якому приблизно 5 тис. років, археологи виявили незвичайний ритуальний храм з величезним камʼяним резервуаром для рідини, який використовувався під час релігійних церемоній надворі, а також приміщення для обгорілих кісток тварин і статуетки.

"Те, що ми називаємо храмом, є унікальною будівлею, ми не бачили нічого подібного", — сказала Шалем.

Міста були виявлені в ході розкопок, розпочатих ізраїльською Національною транспортною інфраструктурною компанією, яка готувалася побудувати дорогу до ізраїльського міста Хариш, неподалік Хайфи. Зазвичай Ізраїль проводить розкопки до початку великих будівельних проєктів, щоб не знищити стародавні знахідки.

"Немає ніяких сумнівів у тому, що ці руїни кардинально змінюють те, що ми знаємо про характер і початок урбанізації в Ізраїлі", — йдеться в прес-релізі.

Тепер Ізраїль побудує нову транспортну розвʼязку високо над руїнами, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.