Дах сільської школи на Київщині побудували з уламків старої церкви. ФОТО. ВІДЕО

На Київщині на даху школи активісти виявили помальовані іконами балки. На місці навчального закладу раніше стояла дерев'яна церква, яку розібрали комуністи.

Про це повідомляє ТСН.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

До школи села Русанів на Київщині група реставраторів приїхала зі столиці на запрошення місцевих активістів. Вони опублікували в інтернеті зображення даху освітнього закладу, на якому старовинні ікони.

Малюнки виявили, коли почали ремонт даху будівлі. Раніше селом ходили чутки, що на горищі є образи святих, але ніхто їх не бачив.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

Пані Марії було років шість, коли з мамою ходила до церкви. Коли на її місці звели школу, то вона до першого класу пішла. Жінка пам'ятає, що храм був дуже великий, дерев'яний. Образи були намальовані на стінах.

"Церква була дуже красива. Помальована. Художник, мабуть, якийсь малював доладний. З лівої сторони сходи на другий поверх, де хор співав по празниках", - згадує.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

У Чернігівському обласному архіві знайшли документи про храм у Русанові. Зведена церква у 1851 році на честь святителя Христова Миколая. Будівля дерев'яна на кам'яному фундаменті.

Знайти зображення саме Русанівського храму не вдалося, але в одному з документів йдеться про те, що його звели за планом церкви у Микільській Слобідці біля Києва. Храм простояв майже 90 років, доки за нього не взялися комуністичні активісти. Усе цінне забрали, а церкву розібрали на будматеріали.

 
Фото Фейсбук-спільноти "Наш Русанів"

"Хто буде розбирать церкву, той буде дерево на хату брать. А тоді такі були активісти, що пішли на це. Ікони знімали. Вони з ікон, з портретів золото змивали", - згадує місцева жителька пані Марія.

Сільський голова вже мріє про експозицію. У центрі села можна було б виділити приміщення, скласти фрагменти зображень і роздивитися, до яких ікон молилися бабусі й дідусі.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.