НБУ ввів у обіг пам’ятну монету "Іван Труш”. ФОТО

9 жовтня 2019 року пам'ятна монета "Іван Труш” вводиться в обіг.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу НБУ.

 
ФОТО: НБУ

Присвячена монета художнику, основоположнику реалістичного напряму в західноукраїнському живописі, мистецтвознавцю, літературно-художньому критику, видавцю Івану Івановичу Трушу.

Автор ліричних серій пейзажів, прижиттєвих портретів І. Франка, В. Стефаника, Л. Українки, І. Нечуя-Левицького, П. Житецького, М. Драгоманова, М. Лисенка та багатьох інших, Іван Труш створив також близько 250 великих полотен, серед яких – картини "Захід сонця в лісі", "Дніпро біля Києва", "Місячна ніч над морем", "Могила Тараса Шевченка в Каневі" тощо.

Творчий доробок митця є дорогоцінним внеском в історію українського образотворчого мистецтва.

 
ФОТО: НБУ

На аверсі монети розміщено: угорі: малий Державний Герб України, праворуч від якого – написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2019; стилізоване зображення фрагмента картини Івана Труша "Трембітарі"; праворуч: факсиміле художника та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

 
ФОТО: НБУ

На реверсі монети на дзеркальному тлі палітри з пензлями зображено: портрет Івана Труша, ліворуч від якого написи – ІВАН/1869–1941/ТРУШ.

Віра, мова, зрада у Карфагені

Як карфагенці вводили грецький культ та забороняли грецьку мову. Олігархічна рада, «партія миру» та пташки замість ботоферм – реалії війни між Карфагеном та Сіракузами деякими деталями нагадують теперішні українські реалії.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Операція «Запад». Перевиконання плану з депортацій українців

Серед залізничників кружляли чутки, що операцію контролює сам Сталін. У Тернополі та Чорткові концентрували криті вагони. Казали, що будуть виселяти рештки євреїв. Але цього разу МҐБ готувалося перевиконати план з депортації українців.

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.