НБУ ввів у обіг пам’ятну монету "Іван Труш”. ФОТО

9 жовтня 2019 року пам'ятна монета "Іван Труш” вводиться в обіг.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу НБУ.

 
ФОТО: НБУ

Присвячена монета художнику, основоположнику реалістичного напряму в західноукраїнському живописі, мистецтвознавцю, літературно-художньому критику, видавцю Івану Івановичу Трушу.

Автор ліричних серій пейзажів, прижиттєвих портретів І. Франка, В. Стефаника, Л. Українки, І. Нечуя-Левицького, П. Житецького, М. Драгоманова, М. Лисенка та багатьох інших, Іван Труш створив також близько 250 великих полотен, серед яких – картини "Захід сонця в лісі", "Дніпро біля Києва", "Місячна ніч над морем", "Могила Тараса Шевченка в Каневі" тощо.

Творчий доробок митця є дорогоцінним внеском в історію українського образотворчого мистецтва.

 
ФОТО: НБУ

На аверсі монети розміщено: угорі: малий Державний Герб України, праворуч від якого – написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2019; стилізоване зображення фрагмента картини Івана Труша "Трембітарі"; праворуч: факсиміле художника та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

 
ФОТО: НБУ

На реверсі монети на дзеркальному тлі палітри з пензлями зображено: портрет Івана Труша, ліворуч від якого написи – ІВАН/1869–1941/ТРУШ.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін