НБУ ввів у обіг пам’ятну монету "Іван Труш”. ФОТО

9 жовтня 2019 року пам'ятна монета "Іван Труш” вводиться в обіг.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу НБУ.

 
ФОТО: НБУ

Присвячена монета художнику, основоположнику реалістичного напряму в західноукраїнському живописі, мистецтвознавцю, літературно-художньому критику, видавцю Івану Івановичу Трушу.

Автор ліричних серій пейзажів, прижиттєвих портретів І. Франка, В. Стефаника, Л. Українки, І. Нечуя-Левицького, П. Житецького, М. Драгоманова, М. Лисенка та багатьох інших, Іван Труш створив також близько 250 великих полотен, серед яких – картини "Захід сонця в лісі", "Дніпро біля Києва", "Місячна ніч над морем", "Могила Тараса Шевченка в Каневі" тощо.

Творчий доробок митця є дорогоцінним внеском в історію українського образотворчого мистецтва.

 
ФОТО: НБУ

На аверсі монети розміщено: угорі: малий Державний Герб України, праворуч від якого – написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2019; стилізоване зображення фрагмента картини Івана Труша "Трембітарі"; праворуч: факсиміле художника та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

 
ФОТО: НБУ

На реверсі монети на дзеркальному тлі палітри з пензлями зображено: портрет Івана Труша, ліворуч від якого написи – ІВАН/1869–1941/ТРУШ.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.