НБУ ввів у обіг пам’ятну монету "Іван Труш”. ФОТО

9 жовтня 2019 року пам'ятна монета "Іван Труш” вводиться в обіг.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу НБУ.

 
ФОТО: НБУ

Присвячена монета художнику, основоположнику реалістичного напряму в західноукраїнському живописі, мистецтвознавцю, літературно-художньому критику, видавцю Івану Івановичу Трушу.

Автор ліричних серій пейзажів, прижиттєвих портретів І. Франка, В. Стефаника, Л. Українки, І. Нечуя-Левицького, П. Житецького, М. Драгоманова, М. Лисенка та багатьох інших, Іван Труш створив також близько 250 великих полотен, серед яких – картини "Захід сонця в лісі", "Дніпро біля Києва", "Місячна ніч над морем", "Могила Тараса Шевченка в Каневі" тощо.

Творчий доробок митця є дорогоцінним внеском в історію українського образотворчого мистецтва.

 
ФОТО: НБУ

На аверсі монети розміщено: угорі: малий Державний Герб України, праворуч від якого – написи: УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2019; стилізоване зображення фрагмента картини Івана Труша "Трембітарі"; праворуч: факсиміле художника та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу).

 
ФОТО: НБУ

На реверсі монети на дзеркальному тлі палітри з пензлями зображено: портрет Івана Труша, ліворуч від якого написи – ІВАН/1869–1941/ТРУШ.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.