ЮНЕСКО готова відновити знищений вогнем японський замок

В Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури готові підтримати реконструкцію замку Сюрідзьо в японській префектурі Окінава, що був знищений вогнем в ніч на 31 жовтня.

Про це директорка Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Парижі Мехтільд Рьосслер заявила в інтерв'ю японській телекомпанії NHK.

Рьосслер підкреслила, що замок Сюрідзьо є символом для Японії та для людей Окінави, і висловила співчуття.

 
kyodonews

За словами директорки, вона готова направити групу експертів, якщо японський уряд зробить запит. Вона вказала поточну реконструкцію пам'ятки в Уганді після пожежі в 2010 році, як приклад подібної роботи.

Рьосслер додала, що зв'язалася з японськими властями і очікує, що чиновники ЮНЕСКО зустрінуться з ними на наступному тижні.

Представниця ЮНЕСКО також наголосила, що пожежа не вплине на перебування Сюрідзьо у списку світової спадщини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.