Російського історика підозрюють у вбивстві колишньої студентки. Його виловили з Мойки разом з її рештками

Відомий історик з Санкт-Петербурга, кавалер Ордену почесного легіону Франції Олег Соколов зізнався у вбивстві 24-річної випускниці. Соколова затримали, коли він намагався позбутися тіла.

Про це пише ВВС.

 

Вранці 9 листопада доцента інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Олега Соколова затримали на набережній річки Мойки, коли він ймовірно намагався втопити рюкзак з двома відрізаними жіночими руками і травматичним пістолетом.

63-річний вчений був нетверезий і впав у річку. Він був госпіталізований з переохолодженням, а в неділю Соколова перевели в слідчий ізолятор.

Пізніше в квартирі доцента на набережній Мойки, як повідомляло видання "Фонтанка", були виявлені жіноче тіло, голова і закривавлена ​​пила.

Убитою виявилася випускниця СПбДУ Анастасія Єщенко, з якою Соколова пов'язували романтичні стосунки.

За даними "Інтерфаксу", дівчину було вбито з обрізу малокаліберної гвинтівки під час сварки.

 
Працівники російських спецслужб підіймають з Мойки рештки жертви вбивства
ALEXANDER DEMIANCHUK/TASS

"Він визнав свою провину", - повідомив адвокат Соколова Олександр Почуєв агентству Франс прес, додавши, що його підзахисний шкодує про скоєне і співпрацює зі слідством.

Олег Соколов спеціалізується насамперед на військовій історії Франції і є основоположником військово-історичної реконструкції в Росії. Він був нагороджений французьким орденом Почесного легіону.

З 2000 року він є доцентом кафедри історії нового і новітнього часу СПбДУ. Соколов - автор програми курсу з історії військового мистецтва. Постійно вів науково-дослідну роботу в галузі дослідження військової історії Росії та Європи XV-XIX століть.

Виступає автором понад 30 наукових праць, виданих в Росії, Франції, Іспанії, Чехії.

Колега Соколова, який попросив про анонімність, розповів Бі-Бі-Сі: "Він нормальний вчений, але з такою дурістю. Зображав Наполеона на лекціях і організовував історичні реконструкції, де був Наполеоном".

Раніше російська преса писала про кілька скандалів за участі російського науковця. Один з них був пов'язаний із насильством стосовно іншої жінки. А другий - із звинуваченнями у плагіаті в одній із його публікацій. 

Повідомлялося, що Соколов був членом наукової ради при Російському військово-історичному товаристві, яке очолює міністр культури Володимир Мединський. В даний час інформація про Соколова видалена з сайту РВІТ.

За повідомленнями в російських ЗМІ, після вбивства Соколов планував накласти на себе руки в мундирі Наполеона в Петропавлівській фортеці на очах у містян і туристів.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.