Російського історика підозрюють у вбивстві колишньої студентки. Його виловили з Мойки разом з її рештками

Відомий історик з Санкт-Петербурга, кавалер Ордену почесного легіону Франції Олег Соколов зізнався у вбивстві 24-річної випускниці. Соколова затримали, коли він намагався позбутися тіла.

Про це пише ВВС.

 

Вранці 9 листопада доцента інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Олега Соколова затримали на набережній річки Мойки, коли він ймовірно намагався втопити рюкзак з двома відрізаними жіночими руками і травматичним пістолетом.

63-річний вчений був нетверезий і впав у річку. Він був госпіталізований з переохолодженням, а в неділю Соколова перевели в слідчий ізолятор.

Пізніше в квартирі доцента на набережній Мойки, як повідомляло видання "Фонтанка", були виявлені жіноче тіло, голова і закривавлена ​​пила.

Убитою виявилася випускниця СПбДУ Анастасія Єщенко, з якою Соколова пов'язували романтичні стосунки.

За даними "Інтерфаксу", дівчину було вбито з обрізу малокаліберної гвинтівки під час сварки.

 
Працівники російських спецслужб підіймають з Мойки рештки жертви вбивства
ALEXANDER DEMIANCHUK/TASS

"Він визнав свою провину", - повідомив адвокат Соколова Олександр Почуєв агентству Франс прес, додавши, що його підзахисний шкодує про скоєне і співпрацює зі слідством.

Олег Соколов спеціалізується насамперед на військовій історії Франції і є основоположником військово-історичної реконструкції в Росії. Він був нагороджений французьким орденом Почесного легіону.

З 2000 року він є доцентом кафедри історії нового і новітнього часу СПбДУ. Соколов - автор програми курсу з історії військового мистецтва. Постійно вів науково-дослідну роботу в галузі дослідження військової історії Росії та Європи XV-XIX століть.

Виступає автором понад 30 наукових праць, виданих в Росії, Франції, Іспанії, Чехії.

Колега Соколова, який попросив про анонімність, розповів Бі-Бі-Сі: "Він нормальний вчений, але з такою дурістю. Зображав Наполеона на лекціях і організовував історичні реконструкції, де був Наполеоном".

Раніше російська преса писала про кілька скандалів за участі російського науковця. Один з них був пов'язаний із насильством стосовно іншої жінки. А другий - із звинуваченнями у плагіаті в одній із його публікацій. 

Повідомлялося, що Соколов був членом наукової ради при Російському військово-історичному товаристві, яке очолює міністр культури Володимир Мединський. В даний час інформація про Соколова видалена з сайту РВІТ.

За повідомленнями в російських ЗМІ, після вбивства Соколов планував накласти на себе руки в мундирі Наполеона в Петропавлівській фортеці на очах у містян і туристів.

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

КРУТИ. Народини нового українця

Крути – це перше зірвання лаштунків невільничої комедії, що відбувалася – в час революції! – на землях України, перше прозріння, що влада – то боротьба, а держава – то кров і залізо. Без Крут навіть такий акт, як акт 22 січня, був би документом без підпису. Бо такі акти мало "виголосити" – такі акти треба чинити.