Російського історика підозрюють у вбивстві колишньої студентки. Його виловили з Мойки разом з її рештками

Відомий історик з Санкт-Петербурга, кавалер Ордену почесного легіону Франції Олег Соколов зізнався у вбивстві 24-річної випускниці. Соколова затримали, коли він намагався позбутися тіла.

Про це пише ВВС.

 

Вранці 9 листопада доцента інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Олега Соколова затримали на набережній річки Мойки, коли він ймовірно намагався втопити рюкзак з двома відрізаними жіночими руками і травматичним пістолетом.

63-річний вчений був нетверезий і впав у річку. Він був госпіталізований з переохолодженням, а в неділю Соколова перевели в слідчий ізолятор.

Пізніше в квартирі доцента на набережній Мойки, як повідомляло видання "Фонтанка", були виявлені жіноче тіло, голова і закривавлена ​​пила.

Убитою виявилася випускниця СПбДУ Анастасія Єщенко, з якою Соколова пов'язували романтичні стосунки.

За даними "Інтерфаксу", дівчину було вбито з обрізу малокаліберної гвинтівки під час сварки.

 
Працівники російських спецслужб підіймають з Мойки рештки жертви вбивства
ALEXANDER DEMIANCHUK/TASS

"Він визнав свою провину", - повідомив адвокат Соколова Олександр Почуєв агентству Франс прес, додавши, що його підзахисний шкодує про скоєне і співпрацює зі слідством.

Олег Соколов спеціалізується насамперед на військовій історії Франції і є основоположником військово-історичної реконструкції в Росії. Він був нагороджений французьким орденом Почесного легіону.

З 2000 року він є доцентом кафедри історії нового і новітнього часу СПбДУ. Соколов - автор програми курсу з історії військового мистецтва. Постійно вів науково-дослідну роботу в галузі дослідження військової історії Росії та Європи XV-XIX століть.

Виступає автором понад 30 наукових праць, виданих в Росії, Франції, Іспанії, Чехії.

Колега Соколова, який попросив про анонімність, розповів Бі-Бі-Сі: "Він нормальний вчений, але з такою дурістю. Зображав Наполеона на лекціях і організовував історичні реконструкції, де був Наполеоном".

Раніше російська преса писала про кілька скандалів за участі російського науковця. Один з них був пов'язаний із насильством стосовно іншої жінки. А другий - із звинуваченнями у плагіаті в одній із його публікацій. 

Повідомлялося, що Соколов був членом наукової ради при Російському військово-історичному товаристві, яке очолює міністр культури Володимир Мединський. В даний час інформація про Соколова видалена з сайту РВІТ.

За повідомленнями в російських ЗМІ, після вбивства Соколов планував накласти на себе руки в мундирі Наполеона в Петропавлівській фортеці на очах у містян і туристів.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.