У Києві з’явилися вулиця Олекси Тихого і проспект Любомира Гузара

Київська міська ухвалила рішення, відповідно до яких у столиці з’явилися вулиці Олекси Тихого і проспект Любомира Гузара. На честь видатних українців перейменовано, відповідно, вулицю Виборзьку і проспект Комарова в Солом’янському районі.

Про це пише "Новинарня" з посиланням на члена столичної комісії з найменувань Павла Островського. 

 

"Щойно Київрада підтримала перейменування вулиці Виборзької на честь правозахисника та дисидента Олекси Тихого (75 голосів "за"), а також проспекту Космонавта Комарова на честь кардинала Любомира Гузара (74 "за")!" – написав Островський у соцмережі.

Він також відзначив символічність того, що вшанування Олекси Тихого відбулося майже через 30 років після перепоховання у Києві національних героїв України Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина.

Олексій Тихий (27 січня 1927 — 5 травня 1984) — визначний український дисидент, уродженець Донеччини, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи.
Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні в Пермському краї.

Кардинал Любомир Гузар (26 лютого 1933 — 31 травня 2017) — визначний український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви у 2001—2011 рр., верховний архієпископ Львівський (з 2001) і Києво-Галицький (з 2005).
2005 року повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 450-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 вийшов у відставку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990—2010-х роках, членом ініціативної групи "Першого грудня".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.