На Рівненщині знайшли останки 14 вояків УПА, загиблих у бою з НКВД

Співробітники КП Львівської обласної ради «Доля» у ході пошукових робіт в селі Іванчі Володимирецького району Рівненської області виявили останки 14 вояків УПА.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

 

"У 1944 році співробітники НКВД натрапили на підрозділ УПА в селі Іванчі. При спробі оточення села українські повстанці відійшли до лісу, аби не починати бою в населеному пункті. Вже у лісі, неподалік Іванчі, відбувся контактний бій українців з НКВДистами.

Щонайменше чотирнадцять українських вояків загинули у бою. Селяни виготовили саморобні труни і поховали упівців на околиці села, неподалік адміністративної будівлі гранітного кар'єру, що з'явився в Іванчі вже у повоєнні роки", – розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук.

Було встановлено, що всі загиблі – молоді хлопці. В одній із трун було поховано трьох повстанців, в іншій – ще двох, решту – в окремих трунах. На насильницький характер смерті покійних вказує низка фактів: черепи мають ознаки нанесення ударів холодною зброєю, сліди трощі, ймовірно, завданої прикладом гвинтівки.

Один із віднайдених останків мав кульовий отвір у нижній кінцівці, в черепній коробці іншого знайдено кулю від пістолету калібру 9 мм. 

Поряд з останками пошуковці знайшли натільні хрестики, гребінці, мідні обручки, ґудзики від натільної білизни німецького зразка, а головне – залишки набору для чистки німецького карабіну К98.

Тобто характер розташування останків у розкопі, їхній стан, а також віднайдений супровідний матеріал цілком підтвердили свідчення місцевих мешканців про події 1944 року на околицях Іванчі. 

Ексгумація та перепоховання останків здійснюватиметься за кошти Українського інституту національної пам'яті.

"Починаючи з 2016 року на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті, ексгумовано останки 22 вояків УПА. Вже найближчим часом ми ексгумуємо кістки і цих чотирнадцяти героїв.

Пошук та перепоховання полеглих захисників України і надалі залишатиметься пріоритетом державної політики в сфері національної пам'яті" – зазначає начальник Відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.