На Рівненщині знайшли останки 14 вояків УПА, загиблих у бою з НКВД

Співробітники КП Львівської обласної ради «Доля» у ході пошукових робіт в селі Іванчі Володимирецького району Рівненської області виявили останки 14 вояків УПА.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

 

"У 1944 році співробітники НКВД натрапили на підрозділ УПА в селі Іванчі. При спробі оточення села українські повстанці відійшли до лісу, аби не починати бою в населеному пункті. Вже у лісі, неподалік Іванчі, відбувся контактний бій українців з НКВДистами.

Щонайменше чотирнадцять українських вояків загинули у бою. Селяни виготовили саморобні труни і поховали упівців на околиці села, неподалік адміністративної будівлі гранітного кар'єру, що з'явився в Іванчі вже у повоєнні роки", – розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук.

Було встановлено, що всі загиблі – молоді хлопці. В одній із трун було поховано трьох повстанців, в іншій – ще двох, решту – в окремих трунах. На насильницький характер смерті покійних вказує низка фактів: черепи мають ознаки нанесення ударів холодною зброєю, сліди трощі, ймовірно, завданої прикладом гвинтівки.

Один із віднайдених останків мав кульовий отвір у нижній кінцівці, в черепній коробці іншого знайдено кулю від пістолету калібру 9 мм. 

Поряд з останками пошуковці знайшли натільні хрестики, гребінці, мідні обручки, ґудзики від натільної білизни німецького зразка, а головне – залишки набору для чистки німецького карабіну К98.

Тобто характер розташування останків у розкопі, їхній стан, а також віднайдений супровідний матеріал цілком підтвердили свідчення місцевих мешканців про події 1944 року на околицях Іванчі. 

Ексгумація та перепоховання останків здійснюватиметься за кошти Українського інституту національної пам'яті.

"Починаючи з 2016 року на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті, ексгумовано останки 22 вояків УПА. Вже найближчим часом ми ексгумуємо кістки і цих чотирнадцяти героїв.

Пошук та перепоховання полеглих захисників України і надалі залишатиметься пріоритетом державної політики в сфері національної пам'яті" – зазначає начальник Відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття