На українському інтернет-аукціоні продають давноруську сокиру з тризубом. ФОТО

Старовинну бойову сокиру (топір) було виставлено на продаж на інтернет-аукціону.

Увагу не незвичайний лот звернув історик Андрій Гречило, який опублікував посилання у Facebook.

 

Людина, що продає артефакт, зазначає, що він зроблений з заліза зі срібною інкрустацією і важить 435 грамів.

 

На змінках видно, що на сокирі за допомогою інкрустації зображені не лише орнаменти, а й тризуб.

 

Автор також вважає, що зроя відноситься до періоду Київської Русі.

 

Ціна лоту за кілька днів зросла до 40200 гривень.

 

На думку Андрія Гречила, сокиру знайшли "чорні археологи". У коментарях до його допису археолог Микола Бандрівський вказує ймовірний період виготовлення зброї - X-XI століття.  

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.