На українському інтернет-аукціоні продають давноруську сокиру з тризубом. ФОТО

Старовинну бойову сокиру (топір) було виставлено на продаж на інтернет-аукціону.

Увагу не незвичайний лот звернув історик Андрій Гречило, який опублікував посилання у Facebook.

 

Людина, що продає артефакт, зазначає, що він зроблений з заліза зі срібною інкрустацією і важить 435 грамів.

 

На змінках видно, що на сокирі за допомогою інкрустації зображені не лише орнаменти, а й тризуб.

 

Автор також вважає, що зроя відноситься до періоду Київської Русі.

 

Ціна лоту за кілька днів зросла до 40200 гривень.

 

На думку Андрія Гречила, сокиру знайшли "чорні археологи". У коментарях до його допису археолог Микола Бандрівський вказує ймовірний період виготовлення зброї - X-XI століття.  

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.